Гори Святого Іллі

Гори Святого Іллі англ. Saint Elias Mountains
Вид на гору Святого Іллі
Вид на гору Святого Іллі
Країна	США,  Канада
Штат	Аляска, Юкон, Британська Колумбія
Є частиною	Берегових хребтів, (Кордильєри)
Межі	Врангеля (на північному заході), Чугацькі гори (на заході) Береговий хр. (на південному сході)
Площа	76 947—112 509 км^2
Довжина	480 км, (пн. захід — пд. схід)
Ширина	140 км
Найвища точка	Лоґан
- координати	60°34′02″ пн. ш. 140°24′10″ зх. д.
- висота	5959 м
Вершини	Лоґан (5959 м), Св.Іллі (5489 м), Лукейнія (5240 м), Кінг (5173 м), Стіл (5073 м), Бона (5040 м)
Гори Святого Іллі, на схід від гір Врангеля Гори Святого Іллі, на схід від гір Врангеля
Гори Святого Іллі у Вікісховищі

Го́ри Свято́го Іллі́ (англ. Saint Elias Mountains) — гори в північній частині системи Берегових хребтів у Кордильєрах, на Алясці у США; та в Юконі і Британській Колумбії в Канаді.

Географія

Гори розташовані на південному сході Аляски (США) та на південному заході Юкону і крайньому північному заході Британської Колумбії (Канада). Належать до складу гірської системи Берегових хребтів, Кордильєр. Це найвищі прибережні гірські хребти на Землі. Гори утворилися внаслідок субдукції тектонічної мікроплити Якутат^[en] під Північноамериканську тектонічну плиту.

Територія гір охоплює національний парк та заказник Врангель-Сент-Елайс^[en] в США і національний парк Клуейн в Канаді, а також включає в себе весь національний парк Глейшер-Бей на Алясці. На Алясці гори включають частини боро Якутат та райони перепису Гуна-Ангун та Валдіз-Кордова[1].

Довжина гір 480 км. Найбільша ширина до 180 км, з підводними хребтами затоки Аляска до 450 км. Площа за різними даними від 76 947 до 112 509 км². Максимальна висота до 5959 м — гора Лоґан[2]. Більшість найвищих піків Канади є частиною цих гір.

Гори складені гранітами і осадовими породами. Мають значне заледеніння. Вище 500 м розташовані сніжники та фірнові поля, які живлять великі льодовики, що досягають океану; ряд льодовиків, зливаючись біля підніжжя і утворюють великі льодовики (Хаббард, Маласпіна та ін.). Нижні частини схилів вкриті хвойними лісами.

Гори Святого Іллі були названі на честь гори Святого Іллі, яка в свою чергу була відкрита і названа данським дослідником Вітусом Берінгом 16 липня 1741 року[3] на честь пророка Іллі.

Найвищі піки

Найвищі вершини у складі гір Святого Іллі:[2][4][5]

№ за/п	Назва вершини	Висота, м		Розташування	Примітки
		абсолютна	відносна
1	Лоґан	5959	5250	Юкон	Найвищий пік Канади
2	Святого Іллі	5489	3429	Аляска-Юкон	Другий за висотою пік США та Канади
3	Лукейнія	5240	3040	Юкон	№ 3 в Канаді
4	Пік Кінг	5173	1073	Юкон	№ 4 в Канаді
5	Стіл	5073	813	Юкон	№ 5 в Канаді
6	Бона	5040	2100	Аляска	№ 5 в США
7	Маунт-Вуд	4842	1190	Юкон
8	Ванкувер	4812	2692	Юкон
9	Черчилль	4766	347	Аляска
10	Слаґґард	4742	522	Юкон
11	Макаулай	4690	520	Юкон
12	Ферветер	4671	3961	Б.Колумбія-Аляска	№ 1 в Британській Колумбії[6]
13	Габбард	4557	2457	Юкон
14	Ведмідь	4520	1540	Аляска
15	Волш	4507	1346	Юкон
16	Альверстоун	4439	594	Аляска-Юкон
17	Юніверсіті	4410	978	Аляска
18	Макартур	4389	924	Юкон
19	Аугуста	4289	1549	Аляска-Юкон
20	Кеннеді	4250–4300	390	Юкон
21	Гора Кука	4196	2351	Аляска-Юкон

Галерея

Гори Святого Іллі

Гора Лоґан

Гора Лукейнія

Гора Стіл

Гора Бона

Примітки

1. Saint Elias Mountains. Інформаційна система географічних назв, Геологічна служба США (USGS). Процитовано 19-04-2018.
2. Saint Elias Mountains. Peakbagger.com^[d], (англ.).
3. St. Elias Mountains [Архівовано 19 квітня 2018 у Wayback Machine.]. «BC Geographical Names». Процитовано 19-04-2018
4. Northern Saint Elias Mountains. Peakbagger.com^[d], (англ.).
5. Southern Icefield Ranges. Peakbagger.com^[d], (англ.).
6. Гора Фервайтер частково знаходиться в Британській Колумбії. Найвищий пік цілковито в Британській Колумбії — гора Ваддінгтон, 4019 м (13186 футів).

Посилання

• Святого Іллі гори // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Richter, Donald H.; Preller, Cindi C.; Labay, Keith A.; Shew, Nora B. (2006). Geologic Map of the Wrangell-Saint Elias National Park and Preserve, Alaska. USGS Scientific Investigations Map 2877. Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2018.
• Winkler, Gary R. (2000). A Geologic Guide to Wrangell—Saint Elias National Park and Preserve, Alaska: A Tectonic Collage of Northbound Terranes. USGS Professional Paper 1616. ISBN 0-607-92676-7. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 18 квітня 2018.
• Wood, Charles A.; Kienle, Jürgen, ред. (1990). Volcanoes of North America. Cambridge University Press. ISBN 0-521-43811-X.
• Гори Святого Іллі // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).