Голубівка (селище)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Голубівка.
селище Голубівка
Країна Україна Україна
Область Луганська область
Район Алчевський район
Тер. громада Алчевська міська громада
Код КАТОТТГ UA44020010090043107
Основні дані
Засновано перша половина XIX
Статус із 1963 року
Площа 2,62 км²
Населення ▼1785 (01.01.2011)[1]
Густота 681 осіб/км²;
Поштовий індекс 94325
Телефонний код +380 6441
Географічні координати 48°23′16″ пн. ш. 38°31′50″ сх. д. / 48.38778° пн. ш. 38.53056° сх. д. / 48.38778; 38.53056
Висота над рівнем моря 294 м
Водойма р. Лозова


Відстань
Найближча залізнична станція: Баронська
До станції: 2 км
До обл. центру:
 - залізницею: 67 км
 - автошляхами: 70 км
Селищна влада
Адреса 94325, селище Голубівка, кв. Молодіжний, 1
Карта
Голубівка. Карта розташування: Україна
Голубівка
Голубівка
Голубівка. Карта розташування: Луганська область
Голубівка
Голубівка
Мапа

Голубі́вка (в минулому — Комісарівка) — селище в Україні, у Алчевській міській громаді, Алчевського району Луганської області. Знаходиться на тимчасово окупованій території України.

Історія

За даними на 1859 рік у власницькому селі Голубівка Слов'яносербського повіту Катеринославської губернії мешкало 642 особи (310 чоловіків та 332 жінки), налічувалось 117 дворових господарств[2].

Станом на 1886 рік у колишньому власницькому селі Комісарівка (Голубівка) Оленівської волості, мешкало 415 осіб, налічувалось 64 двори, існувала лавка[3].

На початок 1908 рік населення зросло до 620 осіб (324 чоловічої статі та 296 — жіночої), 104 дворових господарства[4].

Селище постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 37 людей[5].

12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 717-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області», увійшло до складу Алчевської міської громади[6].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Перевальського району увійшло до складу Алчевського району[7].

19 вересня 2024 року Верховна Рада підтримала перейменування селища Комісарівка на Голубівка. 26 вересня 2024 року перейменування набуло чинності.[8]

Новітня історія

28 серпня 2014-го біля Голубівки військовики зробили коридор для вивезення поранених бійців Нацгвардії. Події розвивалися відповідно до складеного плану, однак в останню мить терористи почали обстріл з гранатометів. Сержант Олег Школьний йшов останнім, прикриваючи групу, смертельно поранений осколком у голову. Співслужбовці солдата 42-го БТРО Ігоря Кузіна бачили, як він загинув у бою — в нього влучила міна, потім загорівся боєкомплект.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:

Мова Кількість Відсоток
російська 1407 56.15%
українська 1087 43.37%
білоруська 5 0.20%
румунська 3 0.12%
вірменська 2 0.08%
польська 1 0.04%
болгарська 1 0.04%
Усього 2506 100%

Постаті

Див. також

Примітки

  1. ↑ Державний комітет статистики України. Чисельність наявного населення України на 1 січня 2011 року, Київ-2011 (doc). Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 13 жовтня 2011.
  2. ↑ Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2354) (рос. дореф.)
  3. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. ↑ рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Славяносербскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911
  5. ↑ Мартиролог. Луганська, ст. 357 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 лютого 2014. Процитовано 8 березня 2016.
  6. ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Луганської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 22 лютого 2022.
  7. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  8. ↑ Постанова Верховної Ради України від 19 вересня 2024 року № 3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів»
  9. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Джерела


Карта Луганської області Це незавершена стаття з географії Луганської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.