Ганна Семенівна Голу́бкіна (28 січня1864, Зарайськ — 7 вересня1927, Зарайськ) — російська скульпторка і педагог; член Московського товариства любителів мистецтв з 1898 року, Московського товариства художників з 1906 року[6] і Товариства російських скульпторів[7].
У 1901—1903 викладала скульптуру в класах живопису і скульптури, організованих разом із Миколою Ульяновим у Комерційному училищі імені цесаревича Олексія в Москві. Протягом 1903—1904 років вивчала в Парижі техніку роботи в мармурі, відвідала Лондон. Входила до гуртка російських художників у Парижі «Монпарнас», експонувала свої роботи в Осінньому салоні[6].
У 1904—1907 роках брала участь у революційному русі в Росії (зберігала і поширювала друковані видання Московського комітету РСДРП, у 1905 році організувала явочну квартиру і госпіталь для поранених дружинників). Двічі (у 1905 і 1907 роках) була притягнута до суду, проте обидва рази визнана психічно хворою і відпущена на волю[8].
Працювала у галузях станкової (створювала портрети, композиції) і декоративної скульптури, використовувала гіпс, дерево, мармур, бронзу. Серед її ранніх творів:
«Професор Едуард-Жерар Бальбіані» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
«Старість» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; повторення — Казахська художня галерея, бронза — Державний Російський музей);
«Е. Я. Голубкіна» (мати скульпторки, гіпс, 1898, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Третьяковська галерея);
«Художник Василь Переплетчиков» (гіпс тонований, 1899, Рязанський обласний художній музей; бронза, 1899, Державний Російський музей);
«Робітник» (гіпс, 1900, Рязанський обласний художній музей; бронза — Іркутський обласний художній музей);
«Михайло Лермонтов» (бронза, 1900, санаторій «Мцирі», платформа ФірсановськаМосковської області; повторення — Третьяковська галерея; гіпсові відливи — Державний Російський музей, Рязанський обласний художній музей, Самарський обласний художній музей та інші);
«Купина» (група, гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей).
«Е. Я. Голубкіна»
«Художник Василь Переплетчиков»
«Михайло Лермонтов»
«Хвиля»
«Мар'я»
«Анатолій Гунст»
Авторка першого в Росії погруддяКарла Маркса (гіпс тонований, 1905, Третьяковська галерея; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музеї Карла Маркса і Фрідріха Енгельса в Москві; численні гіпсові відливи у низці музеїв колишнього СРСР). У наступні роки виконала роботи:
«Лідія Сидорова» (гіпс, 1906, Державний Російський музей; мармур, 1906, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
«Андрій Бєлий» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
«Іван Непомнящий» (гіпс, 1908, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Державний Російський музей);
«Олексій Толстой» (гіпс, 1911, зібрання В. М. Голубкіної; дерево, 1911, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей, Національний музей «Київська картинна галерея» та інші);
«Сплячі» (мармур, 1912, Державний Російський музей).
«Лідія Сидорова»
«Андрій Бєлий»
«Олексій Толстой»
«Олексій Ремізов»
«Полонені»
«Євфимія Носова»
«Володимир Ерн»
Після Жовтневої революції працювала над скульптурою малих форм (камеї — морська раковина, слонова кістка, 1920—1923), створила проєкт пам'ятника Олександру Островському для Москви (гіпс, 1923, Державний Російський музей і Театральний музей імені Бахрушина; бронза — Третьяковська галерея), композицію «Берізка» (гіпс, 1927, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей), портрети:
«Тетяна Іванова» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея);
«Г. І. Савинський» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
«І. І. Бедняков» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
«Лев Толстой» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музей Льва Толстого у Москві в Москві і Пермська художня галерея).
Брала участь на виставках з 1893 року (Московського училища живопису, скульптури та зодчества, Спілки російських художників, «Світ мистецтва» та інших)[11]. Її твори експонувалися на зарубіжних виставках у Парижі у 1899, 1948 роках, Римі у 1911 році, Мальме у 1914 році, Нью-Йорку в 1924 році, Варшаві у 1964 році. Персональні виставки її робіт відбулися в 1914, 1935, 1944, 1964 у Москві, у 1964 році в Рязані, 1971 році Москві і Ленінграді, а також за кордоном у Варшаві у 1964 році, Парижі у 1971 році[10].
Автор книги «Кілька слів про ремесло скульптора», яка вийшла у 1923 році невеликим накладом[12].
Вшанування
У 1932 році у Москві, в будинку на Великому Льовшинському провулку, № 12, де мешкала і працювала скульпторка, відкритий Музей-майстерня[9] (філія Третьяковської галереї). У 1955 році на ньому встановлена мармурова меморіальна дошка роботи скульптора Катерини Бєлашової[10];
У Зарайську знаходиться музей Ганни Голубкіної, відкритий в її будинку. У 1999 році в музеї їй встановлено пам'ятник роботи скульптора Юрія Іванова;
У 1964 році 100-річчю від дня народження скульпторки Пошта СРСР присвятила поштову марку вартістю 4 копійки з її портретом та зображенням скульптури Льва Толстого її роботи;
Голубкина, Анна Семеновна // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 663.(рос.);
Голубкина, Анна Семеновна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 88—89.(рос.)
Голубкина Анна Семеновна // Москва. Энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1980. — С. 209.(рос.);
Голубкина Анна Семеновна // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 173—174.(рос.)