Голубкіна Ганна Семенівна

Голубкіна Ганна Семенівна
Народилася	16 (28) січня 1864[4]  Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія[4]
Померла	7 вересня 1927(1927-09-07)[1][2]^[…]  (63 роки) Зарайськ, Рязанська губернія, РСФРР, СРСР[4]
Поховання	Зарайськ
Країна	Російська імперія   Російська СФРР   СРСР
Діяльність	скульпторка
Alma mater	Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1894) , Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1895)  і Академія Колароссі (1897)
Вчителі	Волнухін Сергій Михайлович , Іванов Сергій Іванович^d , Беклемішев Володимир Олександрович  і Філіппо Коларосси^d
Знання мов	російська[5]
Заклад	Пречистенські робітничі курси^d  і Вищі художньо-технічні майстерні
Роки активності	1895[1]  — 1927[1]
Напрямок	імпресіонізм
Magnum opus	Плавець^[d]
Медіафайли у Вікісховищі

Ганна Семенівна Голу́бкіна (28 січня 1864, Зарайськ — 7 вересня 1927, Зарайськ) — російська скульпторка і педагог; член Московського товариства любителів мистецтв з 1898 року, Московського товариства художників з 1906 року[6] і Товариства російських скульпторів[7].

Біографія

Народилася 16 [28] січня 1864(18640128) року в місті Зарайську (нині Московська область, Російська Федерація) у міщанській старовірській сім'ї. У 1889—1890 роках навчалась у Класах витончених мистецтв архітектора Анатолія Гунста у Москві, була ученицею Сергія Волнухіна; у 1891—1994 роках — у Московському училищі живопису, ліплення та архітектури у Сергія Іванова; у 1894—1895 роках — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв у Володимира Беклемішева та у 1895—1896 роках в Академії Колароссі в Парижі. Протягом 1897—1898 років самостійно працювала в Парижі, користувалася порадами французького скульптора Огюста Родена.

У 1901—1903 викладала скульптуру в класах живопису і скульптури, організованих разом із Миколою Ульяновим у Комерційному училищі імені цесаревича Олексія в Москві. Протягом 1903—1904 років вивчала в Парижі техніку роботи в мармурі, відвідала Лондон. Входила до гуртка російських художників у Парижі «Монпарнас», експонувала свої роботи в Осінньому салоні[6].

У 1904—1907 роках брала участь у революційному русі в Росії (зберігала і поширювала друковані видання Московського комітету РСДРП, у 1905 році організувала явочну квартиру і госпіталь для поранених дружинників). Двічі (у 1905 і 1907 роках) була притягнута до суду, проте обидва рази визнана психічно хворою і відпущена на волю[8].

У 1913—1916 керувала скульптурним відділенням на Пречистенських робітничих курсах в Москві та у 1918—1922 роках — у Вищих художньо-технічних майстернях. Протягом 1910—1927 років мешкала і працювала в Москві в будинку на Великому Льовшинському провулку, № 12[9].

Померла 7 вересня 1927 в Зарайську, де і похована на міському кладовищі. У 1961 році на могилі встановлений надгробний пам'ятник роботи скульптора Катерини Бєлашової[10].

Творчість

Працювала у галузях станкової (створювала портрети, композиції) і декоративної скульптури, використовувала гіпс, дерево, мармур, бронзу. Серед її ранніх творів:

• «П. С. Голубкін» (дід скульпторки — глина, 1892, зібрання В. Н. Голубкіної, Москва; гіпс — Рязанський обласний художній музей; бронза — Третьяковська галерея);
• «Учитель П. С. Проселков» (гіпс, 1894, Рязанський обласний художній музей; бронза — Іркутський обласний художній музей);
• «Залізний» (гіпс, 1897, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
• «Професор Едуард-Жерар Бальбіані» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Старість» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; повторення — Казахська художня галерея, бронза — Державний Російський музей);
• «Е. Я. Голубкіна» (мати скульпторки, гіпс, 1898, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Третьяковська галерея);
• «Художник Василь Переплетчиков» (гіпс тонований, 1899, Рязанський обласний художній музей; бронза, 1899, Державний Російський музей);
• «Робітник» (гіпс, 1900, Рязанський обласний художній музей; бронза — Іркутський обласний художній музей);
• «Михайло Лермонтов» (бронза, 1900, санаторій «Мцирі», платформа Фірсановська Московської області; повторення — Третьяковська галерея; гіпсові відливи — Державний Російський музей, Рязанський обласний художній музей, Самарський обласний художній музей та інші);
• «Хвиля»/«Плавець» (барельєф над входом до Московського художнього театру, гіпс, 1901);
• «Сава Морозов» (гіпс, 1902, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея);
• «Лисичка» (мармур, 1902, Смоленський обласний музей образотворчого і прикладного мистецтв);
• «Крокуюча людина» (гіпс, 1903, Державний Російський музей);
• «Мар'я» (гіпс тонований, 1903, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея, Іркутський обласний художній музей);
• «Ізергіль» (гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея і Музеї О. М. Горького у Москві)
• «Анатолій Гунст» (гіпс тонований, 1904, Третьяковська галерея);
• «Купина» (група, гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей).

• 
  «Е. Я. Голубкіна»
• 
  «Художник Василь Переплетчиков»
• 
  «Михайло Лермонтов»
• 
  «Хвиля»
• 
  «Мар'я»
• 
  «Анатолій Гунст»

Авторка першого в Росії погруддя Карла Маркса (гіпс тонований, 1905, Третьяковська галерея; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музеї Карла Маркса і Фрідріха Енгельса в Москві; численні гіпсові відливи у низці музеїв колишнього СРСР). У наступні роки виконала роботи:

• «Лідія Сидорова» (гіпс, 1906, Державний Російський музей; мармур, 1906, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
• «Андрій Бєлий» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Іван Непомнящий» (гіпс, 1908, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Державний Російський музей);
• «Олексій Толстой» (гіпс, 1911, зібрання В. М. Голубкіної; дерево, 1911, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей, Національний музей «Київська картинна галерея» та інші);
• «Олексій Ремізов» (дерево, 1911, Третьяковська галерея);
• «Н. А. Шахов» (гіпс, 1913, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Дівчинка»/«Т. В. Росинська» (мармур, 1913, Державний Російський музей);
• «Солдат» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Полонені» (мармур, 1908, Державний Російський музей);
• «Раб» (дерево, 1909, Державний Російський музей);
• «Робітник» (сидяча фігура, етюд — гіпс 1909, Третьяковська галерея; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей);
• «Дитина» (мармур, 1909, Третьяковська галерея);
• «Людина» (дерево, 1910, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
• «Дві» (мармур, 1910, Національний музей «Київська картинна галерея»);
• «Вдалині музика і вогні» (горельєф — мармур, 1910, Державний Російський музей);
• «Стара» (мармур, 1911, Третьяковська галерея);
• «Сидячий» (гіпс, 1912, Державний Російський музей; бронза — Національний музей «Київська картинна галерея»);
• «Євфимія Носова» (мармур, 1912, Державний Російський музей);
• «Володимир Ерн» (дерево, 1912, Третьяковська галерея);
• «Сплячі» (мармур, 1912, Державний Російський музей).

• 
  «Лідія Сидорова»
• 
  «Андрій Бєлий»
• 
  «Олексій Толстой»
• 
  «Олексій Ремізов»
• 
  «Полонені»
• 
  «Євфимія Носова»
• 
  «Володимир Ерн»

«Тетяна Іванова»

«Лев Толстой»

Після Жовтневої революції працювала над скульптурою малих форм (камеї — морська раковина, слонова кістка, 1920—1923), створила проєкт пам'ятника Олександру Островському для Москви (гіпс, 1923, Державний Російський музей і Театральний музей імені Бахрушина; бронза — Третьяковська галерея), композицію «Берізка» (гіпс, 1927, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей), портрети:

• «Тетяна Іванова» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея);
• «Г. І. Савинський» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «І. І. Бедняков» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
• «Володимир Чертков» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; дерево, 1926, Музей Льва Толстого у Москві; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей);
• «Лев Толстой» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музей Льва Толстого у Москві в Москві і Пермська художня галерея).

Брала участь на виставках з 1893 року (Московського училища живопису, скульптури та зодчества, Спілки російських художників, «Світ мистецтва» та інших)[11]. Її твори експонувалися на зарубіжних виставках у Парижі у 1899, 1948 роках, Римі у 1911 році, Мальме у 1914 році, Нью-Йорку в 1924 році, Варшаві у 1964 році. Персональні виставки її робіт відбулися в 1914, 1935, 1944, 1964 у Москві, у 1964 році в Рязані, 1971 році Москві і Ленінграді, а також за кордоном у Варшаві у 1964 році, Парижі у 1971 році[10].

Автор книги «Кілька слів про ремесло скульптора», яка вийшла у 1923 році невеликим накладом[12].

Вшанування

• У 1932 році у Москві, в будинку на Великому Льовшинському провулку, № 12, де мешкала і працювала скульпторка, відкритий Музей-майстерня[9] (філія Третьяковської галереї). У 1955 році на ньому встановлена мармурова меморіальна дошка роботи скульптора Катерини Бєлашової[10];
• У 1937 році вугільний портрет скульпторки виконав художник Микола Ульянов[10];
• У Зарайську знаходиться музей Ганни Голубкіної, відкритий в її будинку. У 1999 році в музеї їй встановлено пам'ятник роботи скульптора Юрія Іванова;
• У 1964 році 100-річчю від дня народження скульпторки Пошта СРСР присвятила поштову марку вартістю 4 копійки з її портретом та зображенням скульптури Льва Толстого її роботи;
• У 1985 році в її честь названий кратер Голубкіна на Венері[13].

Музей-майстерня в Москві.	Будинок-музей у Зарайську.	Поштова марка.	Тематичний конверт.	Кратер на Венері.

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. FemBio database
   d:Track:Q61356138
3. Енциклопедія Брокгауз
   d:Track:Q237227
4. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
   d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
5. Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
   d:Track:Q47757534d:Track:Q2826570
6. Голубкина Анна Семёновна / Инвестиции в искусство. (рос.)
7. Искусство стран и народов мира, 1971, с. 663, Т. 3.
8. Женская гениальность. История болезни — Александр Владимирович Шувалов / Loveread.com.ua. (рос.)
9. Москва. Энциклопедия, 1980, с. 209.
10. Художники народов СССР, 1976, с. 89, Т. 3.
11. Художники народов СССР, 1976, с. 88, Т. 3.
12. Голубкина Анна Семеновна / Хронос. (рос.)
13. Venus — Golubkina / Gazetteer of Planetary Nomenclature. (англ.)

Література

• Голубкіна Ганна Семенівна // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 484.;
• Голубкина Анна Семеновна // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Голубкина, Анна Семеновна // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 663. (рос.);
• Голубкина, Анна Семеновна // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1976. — Т. 3 (Георгадзе—Елгин). — С. 88—89. (рос.)
• Голубкіна Ганна Семенівна // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Голубкина Анна Семеновна // Москва. Энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1980. — С. 209. (рос.);
• Голубкина Анна Семеновна // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 173—174. (рос.)

Портал «Біографії»   Портал «Скульптура»