|
Головне адміралтейство (Санкт-Петербург)
Буді́вля Головно́го адміралте́йства — комплекс адміралтейських будівель у Санкт-Петербурзі, розташованих на березі річки Нева. Колишня штаб-квартира Адміралтейств-колегії та Імператорського військово-морського флоту в центрі міста, нині — штаб-квартира Військово-морського флоту Росії. Збудована як укріплена суднобудівна верф, споруда перебудовувалася у XIX столітті для підтримки морських амбіцій Російської імперії і пізніше була оточена п'ятьма бастіонами і додатково захищена ровом[1]. Будівля в стилі ампір, яку сьогодні можна побачити на Адміралтейській набережній, побудована за проектом Андреяна Захарова між 1806 і 1823 роками[1]. Розташоване на західному кінці Невського проспекту, Адміралтейство з позолоченим шпилем, увінчаним золотим флюгером у формі невеликого вітрильника, є однією з найпомітніших пам'яток міста і центральним пунктом старих вулиць Санкт-Петербурга — Невського проспекту, Горохової вулиці та Вознесенського проспекту. ВикористанняБудівництво вітрильних кораблів на Адміралтейській верфі тривало до 1844 року. Надалі в будівлі залишилися тільки установи флоту: Морське міністерство, Головний морський штаб, Головне гідрографічне управління, Адміралтейський собор. У 1709—1939 роках у ньому розміщувався Центральний військово-морський музей Росії. З червня 1917 року у будівлі перебував Центрофлот — центральний орган флоту, що підтримував Тимчасовий уряд. Унаслідок Жовтневого перевороту його розпустили, і 26 жовтня за ініціативою В. І. Леніна було створено Військово-морський революційний комітет. Комітет містився в крилі адміралтейства, зверненому до Мідного вершника[2]. З 1925 по 2009 роки в комплексі будівель дислокувалися Вище військово-морське інженерне училище імені Ф. Е. Дзержинського і штаб Ленінградської військово-морської бази. У 1932—1933 роках у будівлі адміралтейства також розміщувалася газодинамічна лабораторія — перше в СРСР конструкторське бюро з розроблення ракетних двигунів[3][4]. Будівля адміралтейства зображувалася на знаках про закінчення Ленінградського механічного інституту. СучасністьПісля розпаду Радянського Союзу неодноразово виникали різні проєкти щодо нового використання приміщень адміралтейства. Так, у 2006 році висувалася пропозиція перемістити сюди, на обмежену площу, Центральний військово-морський музей, у будівлі якого уряд Санкт-Петербурга планував відкрити нафтову біржу[5]. Восени 2007 року з'явилася пропозиція розмістити в адміралтействі командування Військово-морського флоту. У 2009 році Військово-морське училище імені Ф. Е. Дзержинського переведено у місто Пушкін, а штаб Ленінградської військово-морської бази до Кронштадту, через що приміщення, що вони займали, звільнилися. 31 жовтня 2012 року відбувся офіційний переїзд Головного штабу Військово-морських сил Росії у будівлю адміралтейства, того ж дня на будівлі було піднято андріївський прапор, що офіційно символізує присутність тут вищого військово-морського командування. 25 грудня 2013 року в адміралтействі, у вежі зі шпилем на перетині Адміралтейської набережної та Палацового проїзду, було відкрито храм святителя Спиридонія Триміфунтського[6]. Наприкінці січня 2014 року тодішній міністр оборони Російської Федерації Сергій Шойгу схвалив концепцію пристосування комплексу будівель адміралтейства для потреб ВМФ: внутрішні двори будівлі пропонується накрити прозорим куполом, а між історичними корпусами перекинути скляні переходи[7]. Примітки
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||
