Гобо (субкультура)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гобо.
Гобо
Зображення
Частково збігається з swagmand
CMNS: Гобо у Вікісховищі
Двоє гобо прямують колією, один із них несе торбинку

Гобо (англ. hobo) — мандрівний робітник, бродяга[1]. Термін з'явився на заході США наприкінці XIX століття[2]. На відміну від волоцюг, які до роботи беруться лише за крайньої необхідності, і жебраків, які не працюють взагалі, гобо — це мандрівні робітники[3].

Етимологія

Портрет трьох гобо в Чикаго, Іллінойс, 1929.

Походження терміна знаходить різні пояснення. Так, Todd DePastino припускає, що джерелом слугували слова hoe-boy (сільськогосподарський робітник, hoe — сапа) або вітання Ho, boy! (Привіт, хлопче!)[4]. Білл Брайсон припускав, що джерелом є привітання «Ho, beau!» (Привіт, красень!) або скорочення з «homeward bound» (той, що повертається додому)[5].

Історія

Після Громадянської війни в середині XIX століття багато солдатів поверталися додому, застрибуючи на вантажні потяги, багато хто з них дорогою шукали роботу.

У 1906 році професор Layal Shafee оприлюднив результати своїх досліджень про пів мільйона волоцюг у США (близько 0,6 % населення). Стаття «What Tramps Cost Nation», опублікована в The New York Telegraph у 1911 році, оцінювала число волоцюг в 700 000[6].

Чисельність гобо різко зросла під час Великої депресії у 1930-х рр., позаяк багато хто шукав роботу в далеких від дому краях.

Люди, що вели спосіб життя гобо, зазнавали значної небезпеки: ставлення людей до чужинців, небезпека на залізниці, важкі погодні умови і т. д.

Культура гобо

Як і в багатьох інших субкультурах, гобо послуговуються своїми жаргонними словами, деякі з яких стали загальновживаними, як-от:

  • «Big House» — в'язниця;
  • «Glad rags» — найкращий одяг;
  • «Main drag» — головний проспект міста;
  • «Cooties» — головні воші;
  • «Flophouse» — дешевий нічліг по ціні пилюки (dirt cheap).

У гобо є свої правила, своєрідний кодекс честі[7].

Одним із культурних напрямків гобо вважається «Гобо нікель» — модифікація монет.[8]

Коди гобо

Код гобо в Новому Орлеані, Луїзіана

Задля того, щоб справлятися з життєвими труднощами, гобо придумали систему символів, або ж графічний код. Код гобо зазвичай малюється підручними матеріалами: крейдою, вугіллям, фломастерами тощо і служить для передачі інформації, напрямів або попереджень іншим гобо[9].

Деякі з попереджень:

  • злий собака
  • повернути праворуч
  • тут годують

Відомі гобо

Відомі люди, які були гобо

Фільми

Книжки

  • All the Strange Hours: The Excavation of a Life, Loren Eiseley, 1975. ISBN 0-8032-6741-X
  • An American Hobo in Europe, (1907). Ben Goodkind.
  • The Areas of My Expertise, John Hodgman.
  • Bottom Dogs, Edward Dahlberg
  • Beggars of Life (1924), Jim Tully
  • Evasion by Anonymous
  • From Coast to Coast with Jack London «A-No.-1» (Leon Ray Livingston)
  • Hard Travellin': The Hobo and His History, Kenneth Allsop. ISBN 0-340-02572-7.
  • Hobo, Eddy Joe Cotton, 2002. ISBN 0-609-60738-3
  • The Hobo — The Sociology of the Homeless Man, Nels Anderson, 1923.
  • The Jungle, Upton Sinclair.
  • Knights of the Road, Roger A. Bruns, 1980. ISBN 0-416-00721-X.
  • Lonesome Traveler, Jack Kerouac («The Vanishing American Hobo»)
  • The Miraculous Journey of Edward Tulane, Kate DiCamillo
  • Muzzlers, Guzzlers, and Good Yeggs, Joe Coleman
  • Of Mice and Men, John Steinbeck
  • On the Road, Jack Kerouac
  • Once a Hobo… (1999), Monte Holm
  • One More Train to Ride: The Underground World of Modern American Hobos, John Williams.
  • Riding the Rails: Teenagers on the Move During the Great Depression by Errol Lincoln Uys, (Routledge, 2003)ISBN 0-415-94575-5
  • Riding Toward Everywhere, William T. Vollmann, 2008. ISBN 978-0-06-125675-2
  • Дорога, Джек Лондон
  • Rolling Nowhere: Riding with the Rails america's Hoboes, Ted Conover — 304 с. (11 вересня, 2001), ISBN 0-307-72786-8
  • Sister of The Road: The Autobiography of Boxcar Bertha — Dr. Ben Reitman
  • Stumptown Kid, Carol Gorman і Ron J. Finley
  • Tales of an American Hobo (1989), Charles Elmer Fox
  • Tramping on Life (1922) і More Miles (1926), Harry Kemp
  • Waiting for Nothing, Tom Kromer
  • You can't Win, Jack Black
  • Factotum, Charles Bukowski

Комікси

  • Kings in Disguise (1988), James Vance і Dan Burr

Пісні

  • «Big Rock Candy Mountain» Harry McClintock
  • «Cold Water» Tom Waits
  • «Hallelujah, i'm a Bum» Harry McClintock, Al Jolson та інші
  • «Hard Travelin'», «Hobo's Lullaby» Вуді Гатрі
  • «Hobo» Девід Байрон — Rough Diamond (1977)
  • «Hey, hobo, fuck you!» Sound of Ground
  • «Hobo» Біллі Боб Торнтон
  • «Hobo» The Hackensaw Boys
  • «Hobo Bill», «I ain't Got No Home», «Mysteries of a Hobo's Life» Cisco Houston
  • «Hobo Blues» and «The Hobo» Джон Лі Гукер
  • «Hobo Chang Ba» Captain Beefheart
  • «Hobo Flats» Oliver Nelson
  • «Hobo Low» Seasick Steve
  • «The Hobo Song» Джонні Кеш
  • «Hobo's Lullaby», написана Goebel Reeves, виконують Вуді Гатрі, Arlo Guthrie, Еммілу Гарріс, Піт Сіґер, The Kingston Trio, Ramblin' Jack Eliot
  • «Morning Glory» Tim Buckley
  • «I Am a Lonesome Hobo», «Only a Hobo», «Ramblin' Gamblin' Willie» Боб Ділан
  • «Джек Стро» Robert Hunter і Bob Weir
  • «Jesus' Blood Never Failed Me Yet» Gavin Bryars.
  • «King of the Road» Roger Miller
  • «Like a Hobo» Charlie Winston
  • «Last of the Hobo Kings» Mary Gauthier
  • «Kulkurin Valssi» Arthur Kylander
  • «Lännen lokari» Hiski Salomaa
  • «Papa Hobo», «Hobo's Blues» Пол Саймон
  • «Streets of London» Ralph McTell
  • «Waltzing Matilda» Banjo Paterson
  • «Hobophobic (Scared Of Bums)» NOFX
  • «Cannibal Hobo» Stoner Train
  • «Hobo Way» Stoner Train

Див. також

Джерела

  1. ↑ Визначення 'hobo'. Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 28 серпня 2019.
  2. ↑ On Hobos, Hautboys, and Other Beaus. OUPblog. Oxford University Press. 12 листопада 2008. Архів оригіналу за 11 квітня 2012. Процитовано 5 серпня 2009.
  3. ↑ grammarphobia.com. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 28 серпня 2019.
  4. ↑ Interview with Todd DePastino, author of Citizen Hobo: How a Century of Homelessness Shaped America [Архівовано 8 серпня 2020 у Wayback Machine.] from the University of Chicago Press website
  5. ↑ Bryson, Bill (1998). Made in America. ISBN 0-380-71381-0.
  6. ↑ New York Telegraph: "What Tramps Cost Nation, " page D2. The Washington Post, 18 июня 1911 года
  7. ↑ Tourist Union 63. National Hobo Museum. Архів оригіналу за 30 жовтня 2005. Процитовано 14 травня 2010.
  8. ↑ Hobo Nickel | Hangover Magazine. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 серпня 2019.
  9. ↑ Хобо код. Архів оригіналу за 6 червня 2010. Процитовано 28 серпня 2019.
  10. ↑ Monte Holm Dead at 89. Original Nickel Hobo Society. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 6 лютого 2010.
  11. ↑ Louis L'amour: A brief biography. louislamour.com. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 7 грудня 2008.
  1. Brady, Jonann (2005). Hobos Elect New King and Queen. ABC Good Morning America, Includes Todd “Adman” Waters last ride as reigning Hobo King plus hobo slide show with Adman's photo's taken on the road. http://abcnews.go.com/GMA/story?id=1020800&page=1 [Архівовано 30 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
  2. Bannister, Matthew (2006). Maurice W Graham «Steam Train» Grand Patriarch of America's Hobos who has died aged 89. Last Word. BBC Radio. Matthew Bannister talks to fellow King of the Hobos Todd Waters “Ad Man” and to Obituary Editor of the New York Times, Bill McDonald. http://www.bbc.co.uk/radio4/news/lastword_28dec2006.shtml [Архівовано 8 листопада 2012 у Wayback Machine.]
  3. Davis, Jason (2007). «The Hobo», 30 minute special On The Road feature. KSTP television. Covers Adman Waters taking his daughter out on her first freight ride. http://kstp.com/article/stories/S208805.shtml?cat=69 [Архівовано 6 червня 2010 у Wayback Machine.]
  4. Johnson, L. Anderson, H.S. (1983, July 12). Riding The Rails For The Homeless. The New York Times, sec B page 3, col 3. Story on Adman Waters The Penny Route.
  5. Hobo Museum, Hobo Foundation. 51 Main Ave. S. Britt, IA.

Посилання