Гнила Прип'ять

Гнила Прип'ять

Річка Гнила Прип'ять на гідрографічній мапі Полісся, 1898 рік
Витікс. Мутвиця
• координати51°50′33″ пн. ш. 25°58′30″ сх. д. / 51.84250° пн. ш. 25.97500° сх. д. / 51.84250; 25.97500
ГирлоПростир
• координати51°55′48″ пн. ш. 25°07′23″ сх. д. / 51.93000° пн. ш. 25.12306° сх. д. / 51.93000; 25.12306
Похил, м/км0,1[1]
Басейнбасейн Прип'яті
Країни:Україна Україна
РегіонРівненська область
Довжина19[1][2]
Площа басейну:66,5[1]

Гнила Прип'ять — річка у Зарічненському районі Рівненської області України. Ліва притока Простира (басейн Дніпра)[2][1].

Назва

Назва річки вказує на повільну течію та, ймовірно, болотисті береги тепер або в минулому[3].

Опис

Бере початок в с. Мутвиця та протікає територією Неньковицької, Морочненської сільських рад та територією Зарічненської селищної ради. Впадає в річку Простир[2]. Довжина 19 км[1][2] або 20,7 км[4], в межах району — 17,2 км[2]. Відстань від гирла до місця впадіння — 5,7 км[1]. Тип русла — вільне меандрування (100 % від загальної довжини річки). Є колишнім руслом річки Прип'ять[4]. Має 5 приток довжиною до 10 км (струмків)[5].

Старицею річки Гнила Прип'ять з'єднані лівий та правий рукави річки Стир (Простир і власне Стир (Старий Стир) відповідно)[6][4].

Частково протікає територією державного ландшафтного заказника Республіки Білорусь «Простир»[be][7].

Флора

У річці Гнила Прип'ять зустрічається реліктовий вид Salvinia natans[8].

У заказнику «Простир»[be] в заплаві Гнилої Прип'яті поширеність чагарників верби досягає 80-100 %. Тут верболози утворюють практично непрохідні хащі. Зустрічаються верби вушката, тритичинкова, пурпурова та інші[7].

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Каталог річок України / Уклад. Г. І. Швець, Н. І. Дрозд, С. П. Левченко ; Відп. ред. В. І. Мокляк. — К. : Видавництво АН УРСР, 1957. — С. 70.
  2. ↑ а б в г д Зарічненське управління водного господарства. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  3. ↑ Степан Пушкар. Для чого необхідно вивчати мікротопоніми та про особливості топоніміки Рогатинського району Івано-Франківської області // Історія української географії. Всеукраїнський науково-теоретичний часопис. — Тернопіль : Підручники і посібники, 2008. — Вип. 18. — С. 33. Процитовано 18 вересня 2018.
  4. ↑ а б в Данько К. Ю. Типи русел річок басейну Стиру, їх гідравлічні особливості та умови стійкості // Часопис картографії : збірник наукових праць. — К. : КНУ ім. Тараса Шевченка, 2014. — Вип. 10. — С. 156, 162. Архівовано з джерела 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  5. ↑ Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 254.
  6. ↑ Толочик І. Л., Мельник В. Й. Біологічна продуктивність води р. Стир в межах Рівненської області // World Science. — 2018. — Т. 2, № 3 (31) (березень). — С. 19. — ISSN 2413-1032. Архівовано з джерела 18 вересня 2018. Процитовано 18 вересня 2018.
  7. ↑ а б Бойко В. И., Рой Ю. Ф., Пуховец И. В. Лесная и кустарниковая растительность белорусского республиканского заказника «Простырь». — 2016. Процитовано 18 вересня 2018. (рос.)
  8. ↑ Безсмертна О. О. Salvinia natans на території Західного та Житомирського Полісся (Україна) / Данилюк К. М., Борсукевич Л. М., Орлов О. О., Якушенко Д. М. // Міжнародна конференція «Рідкісні рослини і гриби України та прилеглих територій: реалізація природоохороних стратегій» : матеріали конференції. — 2016. — С. 52. Процитовано 18 вересня 2018.

Посилання