Глущук Федір Тимофійович

Глущук Федір Тимофійович
Народження	19 березня 1925(1925-03-19)  Старостинці, Погребищенський район, Бердичівська округа, Київська губернія, Українська СРР, СРСР
Смерть	12 березня 2009(2009-03-12)  (83 роки)
	Київ, Україна
Навчання	Харківський художній інститут
Діяльність	художник
Вчитель	Манастирський Вітольд Антонович , Сельський Роман Юліанович , Гебус-Баранецька Стефанія Мефодіївна , Шатківський Олекса Якович , Сизиков Валентин Васильович , Бондаренко Григорій Антонович  і Селезньов Володимир Павлович
Відомі учні	Буртовий Анатолій Миколайович  і Вишняк Володимир Федорович
Працівник	Київський вечірній факультет Українського поліграфічного інституту імені Івана Федорова
Член	Спілка радянських художників України
Нагороди

Фе́дір Тимофі́йович Глущу́к (19 березня 1925, Старостинці — 12 березня 2009, Київ)  — українсьский графік; член Спілки радянських художників України з 1954 року.

Життєпис

Народився 19 березня 1925 року у селі Старостинцях (нині Вінницький район Вінницької області, Україна) у селянській сім'ї. Працював теслярем у ремонтній бригаді, а також був обліковцем і завідував сільським клубом[1].

У 1948 році вступив до Львівського поліграфічного технікуму, де провчився півроку; протягом 1948—1951 років навчався у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва, на факультет прикладної графіки у Вітольда Манастирського, Романа Сельского, Стефанії Ґебус-Баранецької, Олекси Шатківського; у 1951—1954 роках — у Харківському художньому інституті у Валентина Сизикова[1], Григорія Бондаренка. Дипломна робота — серія політичних плакатів (керівник Володимир Селезньов).

Після закінчення навчання переїхав до Києва. З 1979 року — викладач, з 1981 року — доцент Київської філії Українського поліграфічного інституту. Мешкав у місті Боярці в будинку на вулиці Московській, № 63, квартира № 4 та у Києві в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира № 25[2]. Помер у Києві 12 березня 2009 року.

Творчість

Працював у галузях плаката, станкової і книжкової графіки, монументального мистецтва. Серед робіт:

станкові роботи

• «Тарас Шевченко» (1960, 1964, ліногравюри);
• «За прогрес, щастя і волю» (1960, гуаш);
• «Червоні маки» (1961, гуаш);
• диптих «Не скує душі живої» (1961, кольорова ліногравюра);
• «Прометей» (1961, ліногравюра, акварель);
• «Повстання» (1961, кольорова ліногравюра);
• «Мати» (1965, ліногравюра);

плакати

• «Люби справу — майстром будеш» (1954);
• «Гідні юності батьків» (1957);
• «По-господарськи до народного добра!» (1959);
• «Розпочалися жнива — закачуй рукава» (1960);
• «По ланах широкополих поведем ми кораблі» (1960);
• «У нас є правило одно: друзів — за стіл, ворогів — на дно» (1960);
• «Тарас Шевченко. 1861—1961» (1961);
• «КПРС — 60 років боротьби і перемог» (1963);
• «Роботящим умам, роботящим рукам…» (1963, у співавторстві);
• «Бережіть мир» (1964);
• «Вічний революціонер» (1966);
• «Бережіть скарби культури!» (1966);
• «100 літ» (1967);
• «За владу Радянську, за сонячні дні вставала Вкраїна в Жовтневім огні» (1968);
• «Сто років» (1969);
• «Я в серці маю те, що не вмирає» (1970);
• «Оберігайте скарби культури» (1971);
• «Найкращий край — Батьківщина» (1979);
• «1933 рік» (1991);
• «Воскресай, берегине-мамо» (1991);
• «Єднайтеся, хай Бог помагає!» (1991);
• «Відродимо славу і волю України» (1991);
• «Незалежна на віки віків» (1991);
• «Нашому роду — єдність духу й згоду» (1991);
• «Будьмо господарями у своїй хаті» (1993);
• «Діти мої, чекаю вас» (1993);
• «За нашу незалежність. Іван Мазепа» (1994);
• «Живи, Україно!» (1996);
• «За вільну Україну. Степан Бандера» (1999);
• «Відроджуємо духовність» (1999);
• «Нашого цвіту по всьому світу» (2000);
• «У боротьбі перетворюється народ у націю. Євген Коновалець» (2000);
• «Рідна мова відродить націю» (2001);
• «Єдину православну церкву — українському народу» (2001);
• «За українську Україну. Микола Міхновський» (2001);
• «Життя — це боротьба. Олена Теліга» (2002);
• «Добробут рідної землі» (2003);
• «Вічно жива духовно. Леся Українка» (2003).

Ілюстрував книжки для Дитвидаву УРСР, видавництв «Молодь», «Радянський письменник»:

• «Твори» Миколи Гоголя (1955);
• «Твори» Марка Вовчка (1956);
• «Нахабеня» Михайла Шолохова (1957);
• «Андрій Соловейко» Михайла Коцюбинського (1958);
• збірка «Україна сміється» (1960);
• поеми Тараса Шевченка «Петрусь», «Сон» (обидві 1963, ліногравюри);
• «Читанка» П. І. Гавриленка та В. Д. Глущенка (1965);
• «Вир» Григорія Тютюнника (1966);
• роман «Повія» Панаса Мирного (1979).

У 1967 році, у співавторстві з Іваном-Валентином Задорожним і Василем Перевальским, створив вітраж-триптих «Тарас Шевченко» у Київському національному університеті.

З 1954 року брав участь у мистецьких виставках. У 1955 році осів друге місце на республіканському конкурсі плаката і отримав премію за плакат «Люби справу — майстром будеш»[1]. 1959 року його роботи ексонувалися в Румунії. Персональні виставки відбулися у Києві у 2002 та 2005 роках.

Окремі роботи художника зберігаються у Центральному державному архіві-музеї літератури і мистецтва України.

Відзнаки

• Грамота Президії Верховної Ради УРСР (1969);
• Заслужений художник УРСР з 1979 року.

Примітки

1. Бібліотека українського мистецтва. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 22 липня 2016.
2. Глущук Федір Тимофійович / Довілник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 33.

Література

• Глущук Федір Тимофійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 100.;
• Глущук Федір Тимофійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
• Глущук, Федор Тимофеевич // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь в 6 томах / ответственный редактор Т. Н. Горина, главный составитель и библиограф О. Э. Вольценбург и другие — Москва: Издательство «Искусство», 1976. — Том 3 (Георгадзе—Елгин). С. 61. (рос.);
• Глущук Федір Тимофійович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 158;
• Глущук Федір Тимофійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1979. — Т. 3 : Гердан — Електрографія. — 551, [1] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Глущук Федір Тимофійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 164 . — ISBN 5-88500-042-5.;
• Глущук Федір Тимофійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 155 . — ISBN 5-88500-071-9.;
• Т. П. Чуйко. Глущук Федір Тимофійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 5 : Вод — Гн. — 728 с. — ISBN 966-02-3355-8.;
• Олена Клименко. Глущук Федір Тимофійович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т. 2: Г—З : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2012. — С. 87—88.

Біографії   Графіка   Освіта   Київ