Буртовий Анатолій Миколайович

Буртовий Анатолій Миколайович
Народження11 червня 1961(1961-06-11) Редагувати інформацію у Вікіданих (63 роки)
Гулі, Миронівський район, Українська РСР, СРСР
Країна СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
 Україна Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняДніпропетровське художнє училище
Київський поліграфічний інститут
Діяльністьхудожник
ВчительГлущук Федір Тимофійович Редагувати інформацію у Вікіданих і Мікловда Олександр Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
ПрацівникНаукова думка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленСпілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
заслужений художник України

Анатолій Миколайович Буртови́й (нар. 11 червня 1961, Гулі) — український художник; член Спілки художників України з 1993 року та творчого об'єднання «Світовид». Заслужений художник України з 2015 року[1].

Біографія

Народився 11 червня 1961 року у селі Гулях (нині Обухівський район Київської області, Україна). 1982 року закінчив Дніпропетровське художнє училище. Протягом 1982—1984 років працював у Запорізькому художньо-виробничгму комбінаті; у 1987—1993 роках — художнім редактором у видавництвах «Наукова думка» та «Довіра». Одночасно навчався на вечірньому факультеті Київської філії Львівського поліграфічного інституту, який закінчив 1991 року. Був учнем Федора Глущука і Олександра Мікловди. Від 1993 року — на творчій роботі.

Мешкав у Києві в будинку на вулиці Василя Яна, № 16, квартира № 51[2] та у будинку на вулиці Генерала Наумова, № 31а, квартира № 168[3].

Творчість

У своїй творчості сполучає традиції іконопису, українського народного мистецтва школи Михайла Бойчука та його наступників. Захоплюється історичною тематикою — епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами[4]. Серед робіт:

  • «Гаряча пора» (1989);
  • «Поклик вічності» (1992);
  • «Орач» (1993);
  • «Чистий четвер» (1993);
  • диптих «Дружні хлопці» (1993);
  • «Трипільці» (1996);
  • серія графічних робіт «Диво предків» (1997);
  • «Вітряк на краю села» (1999);
  • «Молитва» (1998);
  • «Ворота вічності» (1999);
  • «Роксолана» (2000).

Результатом сумісної творчої праці з Ігорем Ремаруком стала збірка віршів «Діва-Обида», яку було визнано найкращим виданням 2000 року на всеукраїнському конкурсі книги[4].

Представляє в Україні інтереси Северина Палидовича, сценічне ім'я Ерко — українського співака із США, який виконує український ліричний шансон. Усі п'ять альбомів Ерка, що вийшли в Україні, проілюстровано роботами Буртового[5].

Учасник виставок в Україні й за кордоном (Відень, 1991). Персональні виставки відбулися у Києві у 1997 році, Вашингтоні у 2002 році. З 22 жовтня по 7 листопада 2004 року в Українському музеї-архіві імені Патріярха Йосифа Сліпого у Монреалі за підтримки радіопрограми «Український час» відбулася його виставка «Чиста криниця»[4]. Має постійну експозицію в галереї «URAL» в Амстердамі.

Твори художника зберігаються в Музеї патріарха Мстислава у Саут-Баунд-Бруці, в Українському домі та Національному музеї Тараса Шевченка.

У кіно

У 1997 році на студії «Укртелефільм» знято документальний фільм про творчість митця.

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 9 листопада 2015Про відзначення державними нагородами України з нагоди Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва року № 632/2015 «{{{3}}}»
  2. ↑ Буртовий Анатолій Миколайович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 21.
  3. ↑ Буртовий Анатолій Миколайович / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 132.
  4. ↑ а б в Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2012. Процитовано 23 жовтня 2011.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2012-08-30 у Wayback Machine.]
  5. ↑ Ерко — Северин Палидович — український співак з Америки. Архів оригіналу за 8 жовтня 2011. Процитовано 23 жовтня 2011. [Архівовано 2011-10-08 у Wayback Machine.]

Література