Гичка

Гичка мангольду
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Гичка (значення).

Ги́чка[1], також ботви́на[2], ботви́ння[3], бадилля[4], діал. гич[5] — стебло та листя деяких культурних трав'янистих рослин, переважно коренеплодів (буряку, ріпи, моркви, редису) та бульбоплодів (картоплі, топінамбуру). Залежно від виду культури гичка має самостійні назви: буряків — бурячиння,[6] картоплі — картоплиння[7], моркви — морквиння[8] тощо.

У ширшому сенсі щодо стебел культурних рослин вживається назва бадилля[9], якою називають і гичку коренеплодів, і зелену масу баштанних і деяких інших культур. Щодо їхнього бадилля теж вживаються свої найменування: гарбуза — гарбузиння[10], гороху — горохвиння[11], квасолі — квасолиння[12], соняшнику — сонячиння[13], кукурудзи — кукурудзиння[14].

У кулінарії

Молода бурячанка (бурякова ботвина) використовується як листяний овоч: для приготування салатів[15], холодних супів (холодників, ботвіньї)[16][17], борщів[18][19].

У сільському господарстві

Гичка йде на корм у свіжому, висушеному й силосованому вигляді. Її згодовують переважно великій рогатій худобі, свиням та вівцям.

Примітки

  1. ↑ Гичка // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. ↑ Ботвина // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. ↑ Ботвиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. ↑ Бади́лля // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  5. ↑ Гич // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  6. ↑ Бурячиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  7. ↑ Картоплиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  8. ↑ Морквиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  9. ↑ Бадилля // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  10. ↑ Гарбузиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  11. ↑ Горохвиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  12. ↑ Квасолиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  13. ↑ Сонячиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  14. ↑ Кукурудзиння // Словник української мови : у 20 т. / НАН України, Український мовно-інформаційний фонд. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  15. ↑ Botwina duszona z jabłkiem, Przepisy kulinarne - dietetyczne, przepisy dania dietetyczne, przepisy kulinarne dietetyczne, dietetyczne posiłki, danie dietetyczne. oiw.pl. Архів оригіналу за 5 вересня 2017. Процитовано 22 листопада 2017.
  16. ↑ Wincenta Zawadzka. Kucharka litewska. — dziesiąte. — Wilno : Józef Zawadzki, 1904. — С. 29.
  17. ↑ Lucyna Ćwierczakiewiczowa. 365 obiadów. — XXIII. — Kraków : Krajowa Agencja Wydawnicza, 1985. — С. 98. — ISBN 83-03-01156-1.
  18. ↑ Lucyna Ćwierczakiewiczowa. 365 obiadów. — XXIII. — Kraków : Krajowa Agencja Wydawnicza, 1985. — С. 77. — ISBN 83-03-01156-1.
  19. ↑ Uniwersalna książka kucharska. — reprint wydania księgarni Bernarda Połonieckiego, Lwów. — Warszawa : Praska Agencja Wydawnicza, 1990. — С. 148–149.