Герман Гірт

Герман Гірт
нім. Hermann Hirt Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 грудня 1865(1865-12-19)
Магдебург
Помер12 вересня 1936(1936-09-12) (70 років)
Гіссен
КраїнаНімеччина Німеччина
НаціональністьНімеччина Німеччина
Діяльністьмовознавець, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materФрайбурзький університет
Лейпцизький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьмовознавство
ЗакладЛейпцизький університет, Гіссенський університет
Відомий завдяки:«Індоєвропейська граматика» в 7 томах, Закон Гірта
Нагороди
Гессенський орден «За заслуги»
CMNS: Герман Гірт у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Герман Гірт (19 грудня 1865, Магдебург — 12 вересня 1936, Гіссен) — німецький мовознавець, фахівець з індоєвропеїстики.

З 1896 року — професор Лейпцизького університету, з 1912 року — Гіссенського університету.

Займався дослідженнями в галузі індоєвропейського наголосу і аблаута, відкрив закон, названий на його честь. Його «Індоєвропейська граматика» в 7 томах була опублікована в 1921—1927 роках. Перевидана в листопаді 2009 року в м'якій обкладинці видавництвом Cambridge University Press.

Гірт підтримував теорію північноєвропейської прабатьківщини індоєвропейців, що зараз відхилена науковим співтовариством.

Проте внесок Гірта важливий не лише глибоким аналізом великого об'єму матеріалу з індоєвропейських мов, а зокрема і через його критику расово-антропологічних спекуляцій з приводу індоєвропейців, що були характерні для світогляду НСДАП.

Література

  • Lehmann W. P. Theoretical Bases of Indo-European Linguistics. — Taylor& Francis Ltd., 1996. (англ.)

Посилання