Геотекстиль (geotextile)— геосинтетичний матеріал, який найчастіше виготовляється із поліпропілену, поліестеру, поліамідів або поліефірів[1] — з одної безкінечної нитки (мононитки) або з окремих ниток довжиною до 10 см (штапель). Матеріал може бути тканим, нетканим чи трикотажним, який використовують в контакті з ґрунтом або іншими матеріалами у геотехнічних і цивільно-будівельних спорудах.
Історія виникнення
Синтетична тканина вперше була згадана у 1950 році як матеріал із сплетених між собою технічних ниток. Згодом ця тканина була використана при реконструкції бетонного фасаду водовідбійної стінки у США (штат Флорида).
У 1968 році французька компанія РОН розробила новий нетканий матеріал із голкопробивного поліестру, який використовувався при будівництві гребель і гарно себе зарекомендував.
В Україні деякі підприємства починали вироблення геотекстильних матеріалів на сучасному технологічному рівні з початку ХІХ ст. (наприклад, київське підприємство "Стиль-Модерн" за наукового і технологічного супроводження АТ УкрНДІПВ).[2]
Армуюча[4] — армування дорожних насипів, основ та фундаментів;
Дренуюча — збір та відвід наявних у ґрунті вод;
Захисна — запобігання або обмеження пошкодження певних конструкцій чи матеріалів;
Розділяюча — уникнення перемішування різних будівельних шарів, наприклад дорожніх одягів;
Фільтрувальна — уникнення механічної суфозії — взаємопроникнення одних речовин в інші під дією води;
Захисна — використовується як амортизуючий шар між конструктивними шарами для запобігання їх пошкодженню;
Ізолююча — відносно непроникний барʼєр для рідин і газів.
Протиерозійна — для зниження ерозії ґрунту від атмосферних опадів, водної і вітрової ерозії.
Види
Голкопробивний — використовується, в основному, при виконанні розділяючої, захисної та фільтрувальної функцій;
Термооброблений (кращі фізико-механічні характеристики) — використовується при виконанні армуючої, дренуючої та захисної функцій.
Властивості нетканих геотекстилей залежать від способу зміцнення полотна[5]:
механічний (голкопробивний) – матеріал, як правило, анізотропні в двох взаємно перпендикулярних напрямках, відрізняються невисокою міцністю на розтяг і водопроникністю, мають високу деформативність;
хімічний – зміцнення досягається за рахунок введення в матеріал сполучного клею, що фіксує волокна в точках контакту;
термічний – полотно піддається гарячому каландуванню зі спіканням волокон.
Класифікація геосинтетичних матеріалів
Завдяки утвореній таким способом структурі, синтетичний матеріал має відмінну водопроникність і високі міцнісні характеристики на розтяг і розрив. Термоскріплені синтетичні матеріали характеризуються високим граничним подовженням (до 70%) і підвищеною зносостійкістю.
Розділяючий прошарок для пішохідних доріжок і доріг[6];
Прошарок для уникнення проростання дикорослих рослин;
Протисуфозійний шар в гідротехнічному будівництві[7];
Армуючий прошарок залізниць;
Армуючий прошарок злітно-посадкових смуг;
ін.
Методи випробування
Методи випробувань[8] можна обʼєднати за характеристиками матеріалу, які визначаються:
фізичні властивості - загальний опис продукту (матеріал полімеру, геометричні розміри, маса на одиницю площі, товщина під навантаженням та ін.);
механічні властивості - поведінка матеріалу в різних режимах навантаження (повзучість, розтяг, пошкодження при вкладанні, продавлювання);
гідравлічні властивості - характеризують розмір отворів матеріалу стосовно фільтрації води і затримання грунтових частинок;
технологічно-експлуатаційні властивості - характеризують поведінку матеріалу при вкладанні для візуальної оцінки пошкодження (наприклад, залишкова міцність тощо).
ДСТУ EN 13251:2017 Геотекстиль та вироби, що належать до геотекстилю. Характеристики, потрібні для використання під час виконання земляних робіт, будівництва фундаментів та підпорних конструкцій (EN 13251:2016, IDT). [Чинний від 2017-10-01]. Вид. офіц. Київ: ДП "УкрНДНЦ", 2017. 44 с.[9][10]
ДСТУ 8542:2015 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод визначення повзучості під час розтягування та міцності на розрив у разі повзучості (ISO 13431:1999, MOD). [Чинний від 2016-01-01]. Вид. офіц. Київ: ДП "УкрНДНЦ", 2015. 26 с.[11]
ДСТУ EN ISO 10319:2007 Геотекстиль. Метод випробування на розтягнення широкою смугою (EN ISO 10319:1996, IDT). [Чинний від 2009-01-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2007. 22 с.[12]
ДСТУ EN ISO 10321:2010 Геосинтетики. Випробування на розтягнення з`єднань/швів методом широкої смуги. [Чинний від 2012-07-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2010.[13]
ДСТУ CEN/TR 15019:2008 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Контролювання якості на будівельному майданчику (CEN/TR 15019:2005, IDT). [Чинний від 2010-07-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2008. 15 с.[14]
ДСТУ EN ISO 9863-2:2007 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Частина 2. Процедура визначення товщини окремих шарів багатошарового виробу за обумовленими тисками (EN ІSO 9863-2:1996, ІDT). [Чинний від 2009-01-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2007. 4 с.[15]
ДСТУ EN 13249:2005. Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для застосування в дорожньому будівництві (за винятком залізничних колій та асфальтових покриттів) [Чинний від 2006-07-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2005. 20 с.[16]
ДСТУ EN 12447:2009 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод відбракувального випробування для визначення тривкості до гідролізу у воді (EN 12447:2001, IDT). [Чинний від 2011-07-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2009. 20 с.[17]
ДСТУ ISO 12957-1:2007 Геосинтетики. Метод визначення характеристик тертя. Частина 1. Випробування спрямованим зсувом (ІSO 12957-1:2005, ІDT). [Чинний від 2009-01-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2007. 10 с.[18]
ДСТУ 7372:2013 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Необхідні характеристики для використання у дренажних системах (EN 13252:2000, MOD). [Чинний від 2014-01-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2013. 34 с.[19]
ДСТУ 8607:2015 Матеріали геосинтетичні дорожні. Методи випробування. [Чинний від 2017-07-01]. Вид. офіц. Київ: ДП "УкрНДНЦ", 2015. 54 с.[20]
ДСТУ EN 1897:2009 Геотекстиль та віднесені до геотекстилю вироби. Метод визначення характеристик повзучості в разі стискання. [Чинний від 2017-07-01]. Вид. офіц. Київ: ДП "УкрНДНЦ", 2015. 54 с.[21]
ДСТУ EN ISO 9862:2008 Геосинтетика. Метод відбирання проб і готування випробних зразків. [Чинний від 2010-10-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2008. 8 с.[22]
ДСТУ EN ISO 9864:2008 Геосинтетика. Метод випробовування для визначання поверхневої щільності геотекстилю та віднесених до геотекстилю виробів (EN ISO 9864:2005, IDТ). [Чинний від 2010-10-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2008. 6 с.[23]
ДСТУ EN ISO 9863-1:2008 Геосинтетика. Метод визначення товщини за обумовленими тисками. Частина 1. Окремі прошарки (EN ISO 9863-1:2005, IDT). [Чинний від 2010-01-01]. Вид. офіц. Київ: Технічний комітет "Легка промисловість" (ТК 125), 2010.[24]
John N. W. M. Geotextiles. — Taylor & Francis, 1987. — 347 с.
ДСТУ EN 13251:2017 Геотекстиль та вироби, що належать до геотекстилю. Характеристики, потрібні для використання під час виконання земляних робіт, будівництва фундаментів та підпорних конструкцій (EN 13251:2016, IDT). [Чинний від 01-10-2017]. Вид. офіц. Київ: ДП "УкрНДНЦ", 2017. 44 с.
Дробишинець С.Я. Геотекстиль у дорожньому будівництві, шляхи використання. Міжвузівський збірник "Наукові нотатки". Луцьк, 2014. (№46). с.154-160.
