Генрих Казимир ІІ Нассау-Дицький

Генрих Казимир ІІ Нассау-Дицький
нід. Hendrik Casimir II van Nassau-Dietz Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився18 січня 1657(1657-01-18)[1][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Гаага, Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 березня 1696(1696-03-25)[1][2] (39 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Леуварден Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЛеуварден Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Республіка Об’єднаних провінцій Нідерландів Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовнідерландська Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулграф[d] і Князь Нассауd Редагувати інформацію у Вікіданих
Конфесіякальвінізм Редагувати інформацію у Вікіданих
РідНассауська династія Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоВіллем Фридріх Нассау-Дітц Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиАльбертіна Агнеса Оранська Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриАмалія Нассау-Діц Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зГенрієтта Амалія Ангальт-Дессау Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВіллем Георг Фрізоd, Генрієта Альбертинаd, Йоган Віллем Фрізо, Марія Амаліяd, Софія Ядвіґаd, Ізабелла Шарлоттаd, Йогана Аґнесаd[2], Луїза Леопольдінаd[2] і Генрієтта Казимираd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих

Генрих Казимир ІІ (нід. Hendrik Casimir II van Nassau-Dietz; 18 січня 1657, Гаага — 25 березня 1696, Леуварден) — князь Нассау-Дицький, граф Каценельнбогена, Віандена та Шпігельберга, барон Лісвельда, штатгальтер Фрісландії, Ґронінґена і Дренте (1664—1696), великий командор Тевтонського ордену (1693—1696).

Син князя Нассау-Дицького Віллема Фредеріка і Альбертіни Агнеси Оранської. Прямий предок сучасної королівської династії Нідерландів — дому Оранських-Нассау.

Життєпис

Генрих Казимир ІІ був єдиним сином князя Віллема Фредеріка та принцеси Альбертіни Агнеси, доньки принца Фредеріка-Генріха Оранського, штатгалетера усіх провінцій Голландської республіки.

31 жовтня 1664 року після смерті батька семирічний Генрих Казимир успадкував титул князя Нассау-Діца, а також посаду штатгальтера провінцій Фрісландія, Ґронінґена і Дренте. Регентом і правителькою до його повноліття була його мати Альбертіна Агнеса Нассау-Оранська.

1675 року провінція Фрісландія проголосувала за те, щоб зробити посаду штатгальтера спадковою в домі Нассау-Діц.

Генріх Казимир Нассау-Діцскій був офіцером голландської армії, служив під командуванням свого двоюрідного брата, принца Вільгельма III Оранського.

26 листопада 1683 року Генрих Казимир одружився зі своєю двоюрідною сестрою Генрієттою Амалією Ангальт-Десауською (1666—1726), донькою принца Ангальт-Дессау Йоганна Георга II та принцеси Генрієти Катерини Оранської. У подружжя було дев'ятеро дітей:

  • Віллем Георг Фрізо (26 червня 1685 — 15 червня 1686)
  • Генрієтта Альбертіна (24 липня 1686 — 22 червня 1754) — одружена не була, дітей не мала;
  • Йоган Віллем Фрізо (4 серпня 1687 — 14 липня 1711) — останній князь Нассау-Діца у 1696—1702 роках, штатгальтер Фрісландії та Ґронінґена у 1696—1711 роках, принц Оранський у 1702—1711 роках, був одружений з принцесою Марією Луїзою Гессен-Кассельською, мав сина та доньку;
  • Марія Амалія (8 лютого 1689 — 27 січня 1711) — каноніса Герфордського монастиря, одружена не була, дітей не мала;
  • Софія Ядвіґа (8 березня 1690 — 1 березня 1734), дружина з 1709 князя Карла Леопольда Мекленбург-Шверинського (1678—1747), дітей не мала;
  • Ізабелла Шарлотта (22 січня 1692 — 18 вересня 1757), дружина з 1725 принца Крістіана Нассау-Ділленбурзького (1688—1739), дітей не мала;
  • Йогана Аґнеса (25 грудня 1693 — 10 березня 1765) — одружена не була, дітей не мала;
  • Луїза Леопольдіна (12 січня 1695 — 20 січня 1758) — одружена не була, дітей не мала;
  • Генрієтта Казимира (19 липня 1696 — 18 грудня 1738) — одружена не була, дітей не мала.

Гендрих Казимир ІІ служив у голландській армії, мав чин фельдмаршала, брав участь у війні Аугсбурзької ліги. Помер у 39 років, наймолодша донька народилася вже після його смерті.

Князівство успадкував його єдиний 9-річний син Йоган, а дружина Генрієтта Амалія стала регенткою і володаркою земель Нассау-Діца, Фрісландії, Ґронінґену та Дренте.

1702 року Йоган Віллем Фрізо став спадкоємцем принца Віллема III, й князівство Нассау-Діца було реорганізовано в князівство Оранське-Нассау.

Родовід

Ян VI Нассау-Ділленбург
 
Єлизавета Лейхтенберзька
 
Генріх Юлій
 
Єлизавета Данська
 
Вільгельм I Оранський
 
Луїза де Коліньї
 
Йоганн Альбрехт I Солмс-Браунфельс
 
Агнесса Сайн-Вітгенштайн
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Ернст Казимир Нассау-Діц
 
 
 
 
 
Софія Ядвіґа Брауншвейг-Люнебурзька
 
 
 
 
 
Фредерік Гендрік Оранський
 
 
 
 
 
Амалія цу Солмс-Браунфельс
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Віллем Фрідріх Нассау-Діц
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Альбертіна Агнеса Оранська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Генрих Казимир ІІ
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Примітки

  1. ↑ а б в RKDartists
  2. ↑ а б в г д Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ Hendrik Casimir II — 2009.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Генрих Казимир ІІ Нассау-Дицький
  • Ernst Joachim: Heinrich Casimir, Fürst von Nassau-Diez. // Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Bd. 11. Lpz.: Duncker & Humblot, 1880. S. 553.
  • Uwe Schögl (Red.): Oranien. 500 Jahre Bildnisse einer Dynastie aus der Porträtsammlung der Österreichischen Nationalbibliothek, Wien und der Niederländischen Königlichen Sammlung Den Haag. Österreichische Nationalbibliothek u. a., Wien 2002. S. 89—91. ISBN 3-01-000028-6.