Генрик Фоґельфенґер

Генрик Фоґельфенґер
пол. Henryk Vogelfänger
Народився4 жовтня 1904(1904-10-04)[1][1]
Львів, Цислейтанія, Австро-Угорщина[1][1]
Помер6 жовтня 1990(1990-10-06)[1][1] (86 років)
Варшава, Республіка Польща[1][1]
ПохованняЛондон
Країна Республіка Польща
Діяльністьактор, адвокат
Alma materЛНУ ім. І. Франка
Знання мовпольська
Нагороди
срібний Хрест заслуги Лицарський Хрест ордена Відродження Польщі
IMDbID 0867355

Генрик Фоґельфенґер (пол. Henryk Vogelfänger, 4 жовтня 1904, Львів — 6 жовтня 1990, Варшава), сценічне ім'я Тонько — польський актор. Жив у довоєнному Львові (нині Львів, Україна), де працював юристом. Разом з Казимиром Вайдою був зіркою польського радіо, виступаючи з ним у комедійному дуеті «Щепко і Тонько», який був широко популярний в Польщі. Дует пародував стереотипи субкультури львівських батярів.

Біографія

Походив з родини хрещених євреїв. Був випускником 6-ї старшої школи імені Станіслава Сташиця у Львові. Закінчивши університет, у 1935 році відкрив власну юридичну канцелярію. Поряд з юридичною працею, у 1933 році разом із Казимиром Вайдою («Щепко») розпочав свою комедійну кар'єру в передачі «Весела львівська хвиля» (Wesoła lwowska fala). Також знявся у трьох фільмах: «Буде краще», «Волоцюги» та «Серце батяра».

Під час Другої світової війни входив до складу трупи французьких акторів, яка виступала в Англії та на Західному фронті. Також був солдатом у першій дивізії генерала Мачека. Після війни емігрував до Великої Британії, де взяв ім'я «Генрі Баркер» та працював юристом. Повернувся до Польщі у 1988 році. Помер 6 жовтня 1990 року і був похований у Лондоні.

Див. також

Список літератури

  1. ↑ а б в г д е ж и к л http://janek.czarnieckiego.pl/artysta/henryk-vogelfanger/

Посилання