Генерал Товариства Ісуса

Генерал Товариства Ісуса — офіційний титул голови Товариства Ісуса, відомого також як орден єзуїтів. Генерал ордену обирається на Генеральній конгрегації і виконує цю роль довічно або до добровільної відставки. Перебуває в прямому підпорядкуванні папи римського, не підкоряється ніяким територіальним церковним структурам. Здійснює ординарну владу в Товаристві, схожу з владою єпископа в підпорядкованій йому єпархії. Всього в історії Товариства було 30 генералів, ще 4 людини керували єзуїтами в Росії в період розпуску ордену (1773—1814 рік). Більшість керівників ордена виконували свої обов'язки аж до смерті, у відставку за станом здоров'я і віком подали троє — Педро Аррупе, Петер Ганс Кольвенбах та Адольфо Ніколас (3 жовтня 2016). Поточним 31-им генералом Товариства Ісуса є Артуро Соса, обраний в 14 жовтня 2016 року[1].

Список генералів Товариства Ісуса

Від заснування до розпуску

# Генерал Зображення Початок Кінець Місце народження[2] Тривалість правління (дні)
1 Ігнатій Лойола 01541-04-1919 квітня 1541 01556-07-3131 липня 1556 Аспейтіа, Іспанія 5582
2 Дієго Лайнес 01558-07-022 липня 1558 01565-01-1919 січня 1565 Альмасан, Іспанія 2393
3 Франсіско Борджа 01565-07-022 липня 1565 01572-10-011 жовтня 1572 Гандіа, Іспанія 2648
4 Еверард Меркуріан 01573-04-2323 квітня 1573 01580-08-011 серпня 1580 Ла Рош-ан-Арден, Бельгія 2657
5 Клаудіо Аквавіва 01581-02-1919 лютого 1581 01615-01-3131 січня 1615 Атрі, Італія 12 399
6 Муціо Вітеллескі 01615-11-1515 листопада 1615 01645-02-099 лютого 1645 Рим, Італія 10 679
7 Вінченцо Карафа 01646-01-077 січня 1646 01649-06-088 червня 1649 Неаполь, Італія 1248
8 Франческо Пікколоміні 01649-12-2121 грудня 1649 01651-06-1717 червня 1651 Сієна, Італія 543
9 Алессандро Ґоттіфреді 01652-01-2121 січня 1652 01652-03-1212 березня 1652 Рим, Італія 51
10 Ґосвін Нікель 01652-03-1717 березня 1652 01664-07-3131 липня 1664 Юліх, Німеччина 4519
11 Джованні Паоло Олива 01664-07-3131 липня 1664 01681-11-2626 листопада 1681 Генуя, Італія 6327
12 Шарль де Нойель 01682-07-055 липня 1682 01686-12-1212 грудня 1686 Брюссель, Бельгія 1621
13 Тирс Гонсалес 01687-07-066 липня 1687 01705-10-2727 жовтня 1705 Арганса, Іспанія 6688
14 Мікельанджело Тамбурин 01706-01-3131 січня 1706 01730-02-2828 лютого 1730 Модена, Італія 8521
15 Франциск Рец 01730-03-077 березня 1730 01750-11-1919 листопада 1750 Прага, Чехія 7562
16 Ігнатій Вісконті 01751-07-044 липня 1751 01755-05-044 травня 1755 Мілан, Італія 1389
17 Луїджі Чентуріоне 01755-11-3030 листопада 1755 01757-10-022 жовтня 1757 Генуя, Італія 672
18 Лоренцо Річчі 01758-05-2121 травня 1758 01773-08-1616 серпня 1773 Флоренція, Італія 5566

Генеральні вікарії і генерали в Росії

16 серпня 1773 року папа Климент XIV буллою «Dominus ac Redemptor noster» розпустив Товариство Ісуса. З цього моменту Товариство продовжувало існувати тільки на території Росії, де Катерина II підтримала єзуїтів і відмовилася публікувати буллу про розпуск. В 1801 році папа Пій VII офіційно дозволив існування Товариства, але тільки на території Росії. З 1782 по 1801 рік голова єзуїтів в Росії носив титул «Генеральний вікарій в Росії», з 1801 по 1814 рік, коли орден був повністю відновлений — «Генерал в Росії»

# Генеральний вікарій (Генерал) Зображення Початок Кінець Місце народження[2] Тривалість правління (дні)
- Станіслав Черневич 01782-10-1717 жовтня 1782 01785-10-2121 жовтня 1785 Каунас, Литва 1100
- Гавриїл Ленкевич 01785-10-088 жовтня 1785 01798-10-2121 жовтня 1798 Полоцьк, Білорусь 4761
- Францішак Карю 01799-02-1212 лютого 1799 01802-08-1111 серпня 1802 Орша, Білорусь 1275
- Габріель Грубер 01802-10-2222 жовтня 1802 01805-04-066 квітня 1805 Відень, Австрія 897

Після відновлення ордена

Буллою від 7 серпня 1814 «Sollicitudo omnium ecclesiarum» папа Пій VII відновив Товариство Ісуса в усіх його права та привілеї. Тадей Бжозовський, який з 1805 по 1814 рік обіймав пост Генерала Товариства Ісуса в Росії, після 1814 року очолив весь відновлений орден. Проте, до кінця його життя російська влада не дозволяли йому покинути Росію.

# Генерал Зображення Початок Кінець Місце народження[2] Тривалість правління (дні)
19 Тадей Бжозовський 01814-08-077 серпня 1814 01820-02-055 лютого 1820 Кенігсберг, Пруссія 2008
20 Луїджі Фортіс 01820-10-1818 жовтня 1820 01829-01-2727 січня 1829 Верона, Італія 3023
21 Ян Філіп Ротан 01829-07-099 липня 1829 01853-05-088 травня 1853 Амстердам, Нідерланди 8704
22 Петер Ян Бекс 01853-08-022 серпня 1853 01887-03-044 березня 1887 Схерпенхеувел-Зіхем, Бельгія 12 267
23 Антон Андерледі 01887-03-044 березня 1887 01892-01-1818 січня 1892 Берісаль, Швейцарія 1781
24 Луїс Мартін 01892-10-022 жовтня 1892 01906-04-1818 квітня 1906 Мельгар-де-Фернаменталь, Іспанія 4945
25 Франц Вернц 01906-09-088 вересня 1906 01914-08-2020 серпня 1914 Ротвайль, Німеччина 2903
26 Влодзімєж Ледуховський 01915-02-1111 лютого 1915 01942-12-1313 грудня 1942 Лоосдорф, Австрія 10 167
27 Жан-Батист Янссенс 01946-09-1515 вересня 1946 01964-10-055 жовтня 1964 Мехелен, Бельгія 6595
28 Педро Аррупе 01965-05-2222 травня 1965 01983-09-033 вересня 1983 Більбао, Іспанія 6678
29 Петер Ганс Кольвенбах 01983-09-1313 вересня 1983 02008-01-1414 січня 2008 Дрютен, Нідерланди 8889
30 Адольфо Ніколас 02008-01-1919 січня 2008 02016-10-033 жовтня 2016 Вільямур'єль-де-Серрато, Іспанія 3169
31 Артуро Соса 02016-10-1414 жовтня 2016 - Каракас, Венесуела -

У мистецтві

У романі «Віконт де Бражелон, або Десять років потому» генералом Ордена став один з головних героїв трилогії — Араміс.

Примітки

  1. ↑ Father Arturo Sosa SJ, 31st General of the Society of Jesus - General Congregation 36. General Congregation 36 (амер.). 14 жовтня 2016. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 14 жовтня 2016.
  2. ↑ а б в Сучасна назва і державна приналежність

Посилання