Гембицький Тит Гаврилович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гембицький.
Тит Гембицький
Тит Гембицький, актор. Фотоательє "Мариля" В. Дрозьдзєвіча в Коломиї, 1900
Тит Гембицький, актор. Фотоательє "Мариля" В. Дрозьдзєвіча в Коломиї, 1900
Тит Гембицький, актор. Фотоательє "Мариля" В. Дрозьдзєвіча в Коломиї, 1900
Народився15 січня 1842(1842-01-15)
с. Люлинці, тепер Вишнівка, Погребищенський район, Вінницька область, Україна
Помер23 січня 1908(1908-01-23) (66 років)
Львів, Україна
Національністьукраїнець
Діяльністьактор
Роки діяльності1859–1905
ДружинаЮлія Гембицька
ДітиОлена Гембицька

Тит Гаврилович Гембицький (Гембіцький, пол. Tytus Gembicki; 15 січня 1842, с. Люлинці, тепер Вишнівка, Погребищенський район, Вінницька область, Україна — 23 січня 1908, Львів, Україна) — український актор[1][2], режисер, перекладач драматичних творів, театральний діяч. Чоловік Юлії Гембицької, батько Олени Гембицької.

Життєпис

Походив зі шляхетської родини.

Навчався і закінчив чотири класи в Київській гімназії. Після цього його віддали навчатися до монастиря кармелітів у Бердичеві, звідки він втік. Працював секретарем поліцмейстера в повітовому суді в Бердичеві.

Упродовж 1859—1869 років грав у польсько-російсько-українських театральних трупах на Правобережжі, зокрема з 1859 р. в трупі П. Зелінської в Бердичеві, з 1861 р. - в Києві, а з 1862 р. - у трупі Теофіла Борковського в Житомирі.

Брав участь у польському Січневому повстанні 1863 року.

В 1867 році заснував власний російсько-український театр в Хотині, однак в листопаді того ж року разом з ним приєднався до трупи Омеляна Бачинського в Кам'янці-Подільському.

У березні 1869 році переїхав до Галичини, де вступив до трупи Антіна Моленцького. Працював (з перервами) у Руському народному театрі товариства "Руська бесіда" у Львові (1869—1905; упродовж 1898—1900 — директором).

Упродовж 1872 - 1873 років виступав у польській трупі П. Возняковського, у 1873—1883 і 1885—1889 роках виступав у трупах Омеляна Бачинського.

У 1893—1896 роках тимчасово припинив виступи на сценах мандрівних театрів, осів у Сяніку, прийняв громадянство Австро-Угоорщини, працював агентом українського страхового товариства «Дністер».

Директор Руського народного театру товариства "Руська Бесіда" від 1 липня 1898 до 15 липня 1900 року.[1][2]

Ролі

Доробок

Автор нарису «Історія основаня і розвою русько-народного театру в Галичині» (Коломия: Друкарня М. Білоуса, 1904).[1]

Автор біографічних споминів "Не так склалось, як гадалось. Оповіданє старого бурлака", тричі виданих у друкарні М. Білоуса в Коломиї: перше видання 1893 р., друге доповнене видання 1901 р., третє доповнене видання 1913 р.[1][2]

Переклав українською мовою кілька п'єс зарубіжних драматургів, зокрема драми С. Мозенталя "Бойки" (з німецької) та Я. Галясевича "Сокільська дебра" (з польської).[3]

Сім'я

Дружина — Юлія (1848, Львів — близько 1914, там само), акторка. [1]

Донька — Олена (1870, Львів — близько 1936, там само), акторка.[1]

Примітки

  1. ↑ а б в г д е [1]Гембицькі // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 293. — ISBN 5-88500-071-9
  2. ↑ а б в Tytus Gembicki. Encyklopedia teatru polskiego (польською) . Instytut Teatralny im. Zbigniewa Raszewskiego. 2016. Процитовано 15 червня 2024.
  3. ↑ Пилипчук, Ростислав (2019). Історія українського театру (від витоків до кінця ХІХ ст.). Львів: Видавництво ЛНУ ім. Івана Франка. с. 327. ISBN 978-617-10-0507-5.

Джерела

Посилання