ГелерГелер (нім. Heller від лат. denarii hallenses або лат. halleri), відомий також як галяр[1] — назва дрібної монети типу денарія в німецьких державах у Пізньому Середньовіччі і Новому часі; у ХХ столітті — розмінна монета Чехії (чеськ. haléř) та Словаччини (словац. halier). ІсторіяСпочатку гелер — назва срібного пфеніга (денарія), вперше випущеного близько 1200 року в швабському місті Швебіш-Галль (нім. Schwäbisch Hall), звідки він і отримав свою назву (лат. denarii hallenses, лат. halleri). Перші монети важили близько 0,55 г і містили 0,371 г срібла. Пізніше вартість і якість гелера постійно змінювалися. У XVI столітті гелер був прирівняний до 1/2 пфеніга. Гелер вважають однією з найбільш ранніх мідних монет Німеччини (мідні Вестфальські гелери були випущені ще у XVI столітті). Мідні гелери карбували у Баварії до 1856 року і у Франкфурті-на-Майні до 1866 (вони прирівнювалися до 1/8 крейцара). Останній гелер на території Німеччини був випущений в 1866 році для князівства Гессен-Кассель. У 1892 році в Австро-Угорщині була введена нова грошова одиниця — 1 крона = 100 гелерів (в Угорщині розмінна монета отримала назву «філер», в Західній Україні — «сотик»[1]). Випускали монети 10 і 20 гелерів — з нікелю; 1 і 2 гелери — з бронзи. Новий гелер прирівнювався до 1/2 крейцера.
У 1904—1916 роках у Німецькій Східній Африці (нині Танзанія, Руанда і Бурунді) карбувалися монети номіналом 1/2, 1, 5, 10 і 20 гелерів з бронзи, міді, латуні і мідно-нікелевого сплаву. 100 гелерів становили 1 рупію. Після розпаду Австро-Угорської імперії (1918) грошову одиницю 1 крона = 100 гелерів успадкували Австрія (до 1924) і Чехословаччина (у 1921-39 і 1945-92 роках). Після розпаду Чехословаччини гелер став розмінною монетою Чехії та Словаччини = 1/100 крони. Див. такожПриміткиДжерела
Посилання
|