|
ГегемонГегемо́н (грец. ἡγεμών, трансліт. гeґемон, новогрецькою ηγεμόνας «іґемонас», «проводир, провідник, керівник, напутник») — керівник, вождь, носій гегемонії[1]. Також так називають[хто?] військово-політичних діячів, які контролють дії агресивно налаштованих людей, здатних розв'язати війну.[джерело?] Історично термін використовувався для позначення звання керівника або воєначальника, намісника, рідше — імператора. У Новому Заповіті прокуратор Юдеї Понтій Пілат має титул гегемон (игемонъ). Із цього ж кореня походить і слово ἡγούμενος (іґуменос — «ігумен»), яке означає керівника православного монастиря. Примітки
ДжерелаСловник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. — К.: Довіра, 2000. — С. 246. |