|
Гаюїн
  Гаюїн (рос. гаюин; англ. haüyne; нім. Haüyne m) — мінерал, алюмосилікат натрію і кальцію з сульфіт-йоном, належить до групи содаліту, близький до лазуриту. Загальний описХімічна формула: [(Na, Ca)4-8Si6O24(SO4, S)1-2]. Містить (%): Na2О — 16,6; CaO — 10; Al2О3 — 27,8; SO3 –14,2; SiO2 — 32. Сингонія кубічна. Додекаедричні і октаедричні кристали з двійниками, а також округлі вкраплені зерна з оплавленою поверхнею. Чітка спайність за додекаедром. Злам нерівний, крихкий. Твердість 5,5-6. Густина 2,4-2,5. Блиск скляний до масного. Колір яскраво-блакитний, зеленуватий до безбарвного, напівпрозорий. Майже завжди ізотропний. При дії HCl стає драглистим. Зустрічається у вивержених породах — фонолітах, тефритах, гаюнофірах, нефелінових сієнітах та ін. породах, недонасичених кремнеземом. Асоціює з нефеліном, лейцитом та ін. фельдшпатоїдами. Широко представлений в лавах Везувію. Див. такожПримітки
Література
Посилання
|
||||||||||||||||||||||||||||||||||||
