Гарперс меґезін

Гарперс меґезін
Harper's Magazine
Обкладинка одного з випусків журналу «Harper's Magazine» 1905 року
Країна видання  США
Місце публікації Нью-Йорк
Тематика мистецтво, література, культура, політика, суспільні події
Періодичність виходу щомісячно
Мова англійська
Головний редактор Еллен Розенбуш
Редактор Lewis H. Laphamd, Robert Shnayersond[1], Willie Morrisd, John Fischerd[2], Christopher Behad[3][4], Roger Hodged[5], Frederick Lewis Allend[6], James Marcusd[7] і Lee F. Hartmand[8]
Засновник Harper's Magazine Foundation
Засновано 1850
Наклад 220 тис примірників
ISSN-L 0017-789X
ISSN 0017-789X
harpers.org

«Гарперс меґезін» — американський щомісячний журнал про літературу, політику, культуру, економіку та мистецтво. Видається з 1850 року і є другим найстарішим журналом США після Scientific American. Загальний тираж становить 220 тисяч примірників, нинішнім головним редактором залишається Еллен Розенбуш, яка в січні 2010 року змінила на цій посаді Роджера Годжа. «Harper's Magazine» неодноразово нагороджувався різними преміями[9].

Історія

Історія журналу розпочалася в червні 1850 року, коли Видавничий дім «Harper», відомий також журналом мод Harper's Bazaar, оголосив, що розпочинає роботу Harper's New Monthly Magazine. Пізніше, проте, власником стала компанія HarperCollins [Архівовано 26 квітня 2016 у Wayback Machine.]. Перший тираж склав 7500 примірників, і всі вони розійшлися практично миттєво — вже через пів року щомісяця друкувалося 50 тисяч випусків.

По суті перші випуски просто дублювали матеріал, раніше опублікований в Англії, але незабаром в штаті журналу стали з'являтися місцеві талановиті художники та письменники, стали друкуватися оригінальні статті про політику, здебільшого з ліберальним ухилом, оповідання, романи і есе[10].

1962 року власники журналу поглинули компанію Row, Peterson & Company [Архівовано 14 серпня 2017 у Wayback Machine.] і стали називатися Harper & Row [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.], через три роки ними було розпочато програму щодо істотного розширення, приєдналося відділення в Міннеаполісі, яким керувала контора Cowles Media Company. В 1970 році була опублікована скандальна стаття Сеймура Херша про масове вбивство в Сонгмі, скоєне американськими солдатами під час В'єтнамської війни. Важливу роль в історії журналу зіграв Льюїс Лафам, який обіймав посаду головного редактора впродовж 1976—1981 і 1983—2006 років, під його керівництвом друкувалися твори багатьох відомих письменників, таких, наприклад, як Джон Апдайк і Джордж Сандорс[11].

З квітня 2006 року на офіційному сайті журналу ведеться цікавий блог, у якому репортер Кен Сільверштейн розповідає про корупцію в американській владі.

Відомі співробітники

Примітки

  1. ↑ https://www.easthamptonstar.com/obituaries/2022317/robert-b-shnayerson-editor-and-journalist
  2. ↑ https://archives.yale.edu/repositories/12/resources/4474
  3. ↑ https://www.nytimes.com/2019/10/21/business/media/a-new-top-editor-takes-the-hot-seat-at-harpers-magazine.html
  4. ↑ https://x.com/maxwelltani/status/1704917319913234914
  5. ↑ https://www.nytimes.com/2010/02/01/business/media/01harpers.html
  6. ↑ https://www.nytimes.com/1953/01/29/archives/harpers-editor-to-quit-successor-named.html
  7. ↑ https://www.nytimes.com/2018/04/18/business/media/harpers-editor-fired.html
  8. ↑ https://www.nytimes.com/1941/09/23/archives/lee-f-hartman-61-editor-of-harpers-chief-executive-since-1931-dies.html
  9. ↑ Awards and Honors (PDF) [Архівовано 29 вересня 2006 у Wayback Machine.] — список нагород і премій на офіційному сайті журналу
  10. ↑ History of Harper's (PDF) [Архівовано 18 лютого 2007 у Wayback Machine.] — історія журналу на офіційному сайті
  11. ↑ Elaine Woo. Arco founder led firm into major civic philanthropy. — Los Angeles Times. — P. B6.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гарперс меґезін