Курт Воннеґут народився в Індіанаполісі, штат Індіана в родині архітектора. Проте в роки Великої Депресії добробут сім'ї швидко погіршився.
Перший літературний досвід Воннеґут здобув у школі, де два роки був редактором щоденної шкільної газети. У 1940 році він вступив на хімічний факультет Корнелльського університету й одночасно почав співпрацювати в газеті «Cornell Daily Sun». Навчався досить посередньо, і у 1943 році його, напевно, відрахували б за неуспішність, якби він не записався в армію. У грудні 1944 року Воннеґут потрапив у німецький полон, перебував у дрезденській в'язниці. Пережив бомбардування Дрезденасоюзною авіацією в лютому 1945 року — його врятувало те, що він сховався в підвалах бійні.
У травні 1945 року Воннеґут повернувся в Америку, два роки навчався в Чиказькому університеті, одночасно працював поліцейським репортером, потім переїхав у Скенектаді й влаштувався на роботу в компанію «Дженерал Електрік». Саме там почалася його письменницька кар'єра: у лютому 1950 року журнал «Колльєрс» опублікував оповідання «Доповідь про ефект Барнгауза». Наступного року Воннеґут звільнився з «Дженерал Електрик» і разом з сім'єю переселився в Массачусетс. До 1959 року, коли було опубліковано роман «Сирени Титана», Воннеґут встиг надрукувати десятки оповідань, попрацювати вчителем у школі для розумово відсталих дітей, побути торговим представником концерну«Сааб». Потім були опубліковані ще чотири романи, а завершилося це бурхливе десятиліття випуском у 1969 році найкращого роману Воннеґута — «Бійня номер п'ять».
Курт Воннеґут-молодший — один з найвідоміших американських прозаїків. Про нього і його творчість написані солідні наукові монографії і дисертації, маса критичних статей і рецензій, журналісти без кінця зверталися до нього з проханням про інтерв'ю.
Головний парадокс художнього методу Воннеґута в тому, що про найкризовіші, найтрагічніші моменти людського життя він розповідає зі сміхом. В його романах ми спостерігаємо смертельну гру в життя, в яку грає людина. Це зіткнення глибокого філософського змісту з зовнішньою карнавальністю створює неповторний воннеґутівський стиль.
Невпинний гротеск, сатира і найгіркіша іронія, парадокси, які створюють ефект обманутого очікування, що показують алогізм людських вчинків і повне руйнування стереотипів — усі ці елементи стилістики, словесна гра, які зустрічаються у Воннеґута, не є самоціллю. Дивний, на перший погляд, прийом реагувати сміхом на нерозв'язні проблеми має серйозне підґрунтя. «Найсміливіші жарти виростають з найглибших розчарувань і розпачливих страхів»,— вважає письменник.
Мені видається огидною і комічною притаманна нашій культурі особливість чекати від будь-якої людини, що вона завжди спроможна розв'язати всі свої проблеми. Мається на увазі, що проблему завжди можна вирішити, якщо прикласти дещо більше зусиль, дещо більше боротьби. Це настільки не відповідає істині, що мені хочеться ридати чи сміятися. Знову ж відповідно до культурної традиції американці не мають права плакати. Тому я не багато плачу — але дуже багато сміюся.
Курт Воннеґут. Ґалапаґос. Переклад з англійської: Вадим Хазін. Київ: Журнал «Всесвіт». № 8, 1990 2-50 стор. / № 9, 1990 77-130 стор. (завантажити [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.])
(передрук) Курт Воннеґут. Ґалапаґос. Переклад з англійської: Вадим Хазін. Чернівці: Книги — ХХІ, у співпраці з видавництвом Вавилонська бібліотека 2016. 224 стор. ISBN 9786176141594
Курт Воннеґут. Бійня номер п'ять, або Хрестовий похід дітей (Танок зі смертю за службовим обов’язком). Переклад з англійської: Елла Євтушенко. Київ: BookChef, 2022. 208 стор. (Серія Класика) ISBN 978-617-548-067-0
Курт Воннеґут. Ґалапаґос. Переклад з англійської: Ольга Смольницька. Київ: BookChef, 2023. 272 стор. (Серія Класика) ISBN 978-617-548-167-7
Оповідання, новели
Курт Воннеґут. Все завтра, та все завтра, та все завтра. Переклад з англійської: Наталя Лень та Богдан Жолдак. Київ: Журнал «Всесвіт». № 9, 1979 122—132 стор. (завантажити [Архівовано 20 грудня 2016 у Wayback Machine.])
Курт Воннеґут. Новітній кібер. Переклад з англійської: Лариса Боженко; малюнки: П. Ткаченко. Київ: Журнал «Знання та праця». № 7, 1982 22-24 стор.
Курт Воннеґут. Сила духу. Переклад з англійської: Віктор Колечко. Київ: Журнал «Всесвіт». № 6, 1983 52-62 стор. (завантажити [Архівовано 29 листопада 2016 у Wayback Machine.])
Курт Воннеґут. Вся королівська кіннота; Хто я цього разу?; Гаррісон Берджерон; Все завтра, та все завтра, та все завтра. Переклад з англійської: Юрій Петрусь, Наталя Лень та Богдан Жолдак. Київ: Журнал «Всесвіт», № 3/4, 1995. 48-78 стор. (завантажити [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.])
Курт Воннеґут. Брехня. Переклад з англійської: Юрій Попсуєнко. Американська новела. Київ: Дніпро, 1978. стор. 393—405. (завантажити [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.])
(передрук) Курт Воннеґут. Брехня . Переклад з англійської: Юрій Попсуєнко. Київ: Журнал «Київ». № 2, 2010 144—154 стор. ISSN 0208-0710 (завантажити [Архівовано 8 листопада 2016 у Wayback Machine.])
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Курт Воннеґут
25399 Воннеґут — астероїд, названий на честь літератора.
Джерела
Т. Н. Денисова. Воннеґут Курт // Українська літературна енциклопедія. Київ: Головна редакція Української радянської енциклопедії імені М. П. Бажана, 1988, т. 1, с. 355.
Література
Богун М. В., Михилев А. Д. Курт Воннегут в оценке отечественной и американской критики / Богун М. В., Михилев А. Д. // Світова література на перехресті культур та цивілізацій: збірник наукових праць. Вип. 1. — Сімферополь: Кримський архів, 2008. — С. 136—144.
Богун М. В. Смислоутворююча роль комічного та фантастичного в романах Курта Воннегута: дис. … канд. филол. наук : 10.01.04 / Богун Марина Вадимовна ; Харьк. нац. ун-т им. В. Н. Каразина. — Х., 2010. — 237 л. — Бібліогр.: арк. 211—237.
Дмитрук В. В. Творчество К. Воннегута: социально-критические тенденции, жанр, поэтика: дис. … канд. филол. наук : 10.01.05 / Дмитрук Виктор Владимирович. — К., 1984. — 202 с.
Дойчик О. Я., Юрчишин О. В. Вербалізація іронії у романі К. Воннегута «Бойня № 5»: стилістичний аспект / Дойчик О. Я., Юрчишин О. В. // Збірник матеріалів ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Актуальні проблеми мовознавства, літературознавства та перекладознавства» 08 квітня 2021. — Івано-Франківськ, 2021. — С. 52-54.
Михелев А. Д., Титаренко И. Л. Курт Воннегут: Специфика художественного мира: Уч.пособие. — Харьков: ТО «Эксклюзив», 2003. — 240 с.
Овчаренко Н. Антиутопії Курта Воннегута / Н.Овчаренко // Всесвіт, 1974. — № 4. — С. 184—187.
Подкоритова О. П. Поетика сатири в романах Курта Воннегута / О. П. Подкоритова // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2010. — Вип. 52. Філологічні науки. — С. 207—213.
Проблема личности и цивилизации в творчестве Курта Воннегута / А. И. Гальцева, О. Н. Александрова // Культура народов Причерноморья. — 2014. — № 271. — С. 94-98. URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/92797
Своєрідність функціонування категорії комічного в прозі Курта Воннегута / І. А. Блинова // Лінгвістичні дослідження. — 2016. — Вип. 43. — С. 144—150. — Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/znpkhnpu_lingv_2016_43_21
Специфіка художнього світу Курта Воннегута: Автореф. дис… канд. філол. наук : 10.01.04 / І. Л. Титаренко; Дніпропетр. держ. ун-т. — Д., 2000. — 20 c.
Титаренко І. Л. Ідейно-філософська специфіка романів К. Воннегута 1950—1960 років та проблема жанру. — Харків, 2002. — 95 с.
Воннеґут Курт // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2005. — Т. 1 : А — К. — С. 313. — ISBN 966-692-578-8.