Гаптофіти, гаптофітові водорості (Haptophyta) — систематична клада еукаріот з групи Haptista. Найвідоміші гаптофіти — це кокколітофориди, які складають 673 із 762 описаних видів гаптофітів, які мають екзоскелет з вапняних пластин, які називаються кокколітами. Кокколітофори є одними з найпоширеніших морських фітопланктонів, особливо у відкритому океані, і надзвичайно поширені у вигляді мікрофосілій, утворюючи відкладення крейди. Серед інших планктонних гаптофітових водоростей варто відзначити Chrysochromulina і Prymnesium, які періодично спричинняють токсичне цвітіння морської води, і Phaeocystis, блюми з яких можуть утворювати неприємну піну, яка часто накопичується на пляжах.[1]
Опис
Гаптофіти — група аутотрофних, осмотрофних або фаготрофних найпростіших, які населяють морські екосистеми. Гаптофіти, як правило, одноклітинні, але трапляються і колоніальні форми. Незважаючи на маленький розмір, ці організми відіграють дуже велику і важливу роль в геохімічних циклах вуглецю і сірки.
Гаптофітові водорості мають чотирьохмембранні хлоропласти, які еволюційно пішли від червоних водоростей. Зовнішня мембрана хлоропласта переходить у зовнішню мембрану ядра, на її поверхні розташовуються рибосоми. Відсутня перипластидна сітка і оперізуюча ламела, ДНК хлоропласта не зібране в коло.
Класифікація
Підтип Haptophytina Cavalier-Smith 2015 [Haptophyta Hibberd 1976 sensu Ruggerio et al. 2015][2]
↑Guiry MD (2016), AlgaeBase, World-wide electronic publication, National University of Ireland, Galway, архів оригіналу за 16 грудня 2019, процитовано 25 жовтня 2016
