Спадковий військовик. Онук оберстлейтенанта Прусської армії Ганса де Німа, ветерана Австро-прусської і Французько-прусської війн. Син гауптмана Прусської армії Еміля Оскара фон Німа і його дружини Анни, уродженої Барт. Його старша сестра Аннеліза (1892—1973) вийшла заміж за дипломата Ганса Томсена.
В 1912 році вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після війни демобілізований і в серпні 1920 року вступив у поліції. 1 травня 1933 року вступив в НСДАП. З 26 серпня 1939 року — офіцер зв'язку від жандармерії при генерал-квартирмейстері Генштабу сухопутних військ. В 1940 році призначений начальником польової поліції сухопутних військ, старшим офіцером польової жандармерії в ОКГ, а також офіцером зв'язку рейхсфюрера СС і начальника німецької поліції при генерал-квартирмейстері ОКГ. З 6 грудня 1943 по 10 березня 1944 року — командир 557-го гренадерського полку 331-ї піхотної дивізії. 1 квітня 1944 року звільнився з поліції і перейшов в ОКГ, проте наступного дня захворів і був відправлений на лікування. Після одужання 6 квітня зарахований в резерв фюрера. З 6 червня 1944 року — вищий офіцер польової жандармерії при генерал-квартирмейстері ОКГ.
