Гамбурзька марка

Гамбурзька марка
Hamburg Mark (нім.)
Гамбург, 2 марки, 1694, Ag.
Територія обігу
Емітент	Гамбург
Виробництво монет та банкнот
Емісійний центр	Гамбурзький монетний двір

Гамбурзька марка (нім. Hamburg Mark) — грошова одиниця Вільного та ганзейського міста Гамбург, яка бере початок свого карбування з 1325 року. До монетних реформ 1871-1873 років еталоном для визначення ваги чи вмісту щирого срібла слугували класична, курант- та любецька марки. У 1921-1924 роках у період гіперінфляції виготовлялися останні металеві та паперові власні марки Гамбурга у вигляді токенів та нотгельдів.

Історія

Прес для карбування монет у Середньовіччя

У 834 році Гамбург став карбувати перші монети. У 1189 році монетний двір отримав подяку від імператора Священної Римської імперії Фрідріха І Барбаросси за карбування монет належної якості (тобто монети, які містили в собі відповідну номіналу кількість срібла, що в Середньовіччі було нечастим явищем)[1]. У 1255 році Гамбург починає спільне карбування монет з Любеком з 34 футів на марку срібла[2]. У 1325 році графи Гольштейни продають Гамбургу штемпель з правом на карбування власних монет.[3]. З 1373 року Гамбург приєднався до Вендського монетного союзу і став карбувати монети встановленого союзом зразка. У 1389 році Гамбург придбав право карбувати власні монети, а не загальноімперські. Типовими монетами стали «віттени»[1].

У 1435 році імператор Священної Римської імперії Сигізмунд І дарував право карбувати на монетному дворі Гамбурга золоті гульдени. У 1475 році його наступник Фрідріх III підтвердив дане право із дозволом на карбування золотих дукатів[1].

У 1502 році імператор Карл V почав втручатися у справи держав Вендського монетного союзу. У 1524 році срібні марки були замінені на талери. З 1553 року в Гамбурзі почали виготовляти талери та португалези[4].

З 1613 року Гамбург отримує статус Вільного ганзейського міста з правом карбування власних монет.[1]. У 1619 році був заснований Банк Гамбурга (який у XVIII столітті отримав назву Першого жиробанку Німеччини), який працював з внутрішньою валютою розрахунків. Обчислювальним терміном для всіх валют стала банківська марка.[5]. У 1694 році Гамбург карбує монети номіналами в ½, 1 та 2 марки[6]. З 1725 року Гамбург починає знову карбувати європейські монети, які діяли за Курантною грошовою системою (нім. Kurantgeldwährung), в основному карбуючи райхсталери. У 1809 році монетний майстер Ханс Шайрвер Кнох (1805—1842) викуповує монетний двір у французького уряду, війська якого на той час окупували німецькі землі. І хоча будівля Монетного двору була спустошеною та приладдя було продано на аукціоні, майстру вдалося виготовити монети від імені міста, де марка здебільшого використовувалася як вагова одиниця[3].

Монети

У 1694 році карбувалися монети номіналами в ½, 1, 2 марки.

• 
  Монета номіналом в ½ марки, 1694 року
• 
  Монета номіналом в 1 марку, 1694 року
• 
  Монета номіналом в 2 марки, 1694 року
• 
  Монета номіналом в 32 шилінги, 1809 року. Надпис на аверсі монети: ^1/₁₇ (частина) доброї марки (нім. 17 EINE MARK FAIN). Еталон курант-марки

В Німецькій імперії:

• 1873-1889 — Малий орел на монеті: 2, 5, 10, 20 марок
• 1890-1914 — Великий орел на монеті: 2, 3, 5, 10, 20 марок

Аверс	Реверс	Номінал	Метал	Дата	Вага, гр	Діаметр, мм	Загальний тираж
		2 марки[7]	Срібло	1876–1878 1880 1883 1888	11,111	28	4 811 142 98 936 60 446 99 820
		5 марок[7]	Срібло	1875–1876 1888	27,777	38	1 215 661 40 363
		5 марок[7]	Золото	1877	1,991	17,0	441 000
		10 марок 10 марок (виготовлена в Ганновері («В»)[7]	Золото	1873	3,982	19,5	25 000
		10 марок (виготовлена в Ганновері («В»)[7]	Золото	1874	3,982	19,5	50 000
		10 марок	Золото	1874-1888	3,982	19,5	1 708 321
		20 марок[7]	Золото	1875-1889	7,962	22,5	6 239 000
		2 марки[7][8]	Срібло	1892–1893 1896 1898–1908 1911–1914	11,111	28	286 775 286 434 7 329 908 715 833
		3 марки[8]	Срібло	1908–1914	16,67	33	4 654 966
		5 марок[7][8]	Срібло	1891 1893–1896 1898–1908 1913	27,78	38	59 409 234 400 2 585 475 326 800
		10 марок[7][8]	Золото	1890 1893 1896 1898 1900-1913	3,98	19,5	245 000 246 400 344 000 1 231 398
		20 марок[7][8]	Золото	1893-1895 1897 1899-1900 1908 1913	7,98	22,5	1 817 000 500 000 1 503 000 14 491 133

Виготовлення монет Гамбурга після реформ 1871 та 1873 років

У 1873 році за рішенням громадян був побудований новий монетний двір згідно із законодавством Німецької імперії. У 1873-1874 роках в Ганновері були виготовлені золоті 10-марочні монети для Гамбурга. У 1875 році запрацював новий монетний двір, який отримав дев'яту літеру латинського алфавіту «J». Ця літера позначається на грошових знаках і в нинішній час. Згідно з новими реформами загальноімперські монети від найменшого номіналу до двох марок карбувалися лише із позначкою монетного двору на них. З 1875 року монети номіналами в 2, 5, 10 та 20 марок карбувалися з гербом міста. У 1908 в обігу з'явилася монета номіналом в 3 марки, замінивши союзний талер. На початку Першої світової війни Гамбург припинив карбування монет від імені міста. Виробництво власних заготовок завершилося на виготовленні 5-марочної монети. Після поразки Німеччини в Першій світовій війні Гамбурзький монетний двір припинив карбування власних монет, і лише на загальнонімецьких монетах, до введення в обіг євро, використовувався штемпель з відміткою монетного двору. В наші часи відмітка монетного двору Гамбурга карбується на обігових, пам'ятних та інвестиційних монетах євро, крім того, Гамбург має контракти з неєвропейськими державами на виготовлення їхніх валют[3].

Нотгельди та токени Гамбурга

Зріст гіперінфляції в повоєнний та післявоєнний періоди через дефіцит дрібних, а згодом і великономінальних грошових знаків, сприяв появі великих обсягів місцевих нотгельдів та токенів. Вартість коштовних металів швидко зростала, а через брак робочих рук значно скоротилося карбування грошей на монетних дворах. Довоєнна валюта швидко поосідала у скринях населення, мідні та нікелеві монети в більшій кількості йшли на переплавлення з яких виготовляли продукцію та зброю для військових. Влада більшості німецьких держав намагалися обмежити, або навіть заборонити випуски «надзвичайних» грошей, натомість вимагаючи еквівалентні депозити реальними грошима. Але в більшості випадках ігнорувалися місцеві випуски нотгельдів. У 1919-1921 роках почали випускатися бони великих номіналів від 1 марки і далі, названими «Гросгельдами» (нім. Grossgeld). Усього таких «купюр» надрукували приблизно 5 тисяч у 579 містах. У 1923 і 1924 роках налічувалося 3660 різновидів нотгельд від 562 емітентів. Більш неофіційні випуски називалися міфічними, або фальшивими. Найчастіше такі нотгельди зустрічалися у Гамбурзі. Сучасні колекціонери не особливо переймаються питанням, які з нотгельдів були «міфічними» та випускалися здебільшого для колекціонерів, а які випускалися на законних підставах. Багато міст та їхні місцеві установи, керовані жадобою легкої наживи, випускали нотгельди спеціально для колекцій в обхід законодавчих правил. Найбільш відомим зловживанням були:

• а) перевищення обсягу випуску;
• б) порушення термінів викупу;
• в) масовий випуск нотгельд дрібними підприємцями;

У північно-західній частині Гамбурга фантастичні нотгельди виготовлялися 40-ма громадами, у Мекленбурзі 70-ма громадами. Фактично на всіх купюрах були зображені малюнки художників на теми Мекленбурзького письменника Фріца Рейтера (1810—1874), який описував побут місцевих селищ. Найневдалішою ідеєю з історії нотгельдів стала Гамбурзька уявна «Гольдмарка» (нім. Goldmark), яка за колишнім курсом 1914 року прирівнювалася до долара. За тим курсом 4^2/₁₀ марки = 1 долару. Але, незважаючи на свою назву, ця марка ніколи не була забезпечена справжнім золотом[9].

• Металеві токени: ^1/₁₀₀, ^5/₁₀₀, ^1/₁₀ марки, 1923 рік;
• Металеві нотгельди: 200.000, ½ мільйони марок. 1923 рік;
• Паперові нотгельди (найпоширеніші):
  • Harburg: 50 пфенігів, 1921;
  • Altralschtadt: 2 марки, 1922 рік;
  • Hugo Stinnes Linien: 1.000.000, 5.000.000, 10.000.000 марок, 1923 рік;
  • Hamburg: 20, 25, 50 пфенігів, випуск 1920 року; 25, 50, 75 пфенігів, 1, 2 марки, випуск 1921 року; 1, 10, 25, 500 марок, випуск 1922 року; 1.000.000, 5.000.000, 10.000.000, 50.000.000, 100.000.000, 1.000.000.000, 5.000.000.000, 10.000.000.000 марок, випуск 1923 року;

• 
  Токен номіналом в ^1/₁₀₀ марки, 1923 року. Тираж — 9.128.000. Діаметр — 20, 5 мм. Метал — алюміній
• 
  Токен номіналом в ^5/₁₀₀ марки, 1923 року. Тираж — 8.100.000. Діаметр — 23 мм. Метал — алюміній
• 
  Токен номіналом в ^1/₁₀ марки, 1923 року. Тираж — 8.600.000. Діаметр — 26,5 мм. Метал — алюміній
• 
  Нотгельд номіналом в ½ мільйонів марок, серпень 1923 року. Діаметр — 28 мм. Вага — 2, 0 гр. Метал — алюміній
• 
  Нотгельд номіналом в 40 пфенігів, 1920. Матеріал — порцеляна
• 
  Нотгельд номіналом в 1 марку, 1921 року
• 
  Нотгельд номіналом в 1,05 голдмарок/¼ долари, листопад 1923 року

Література

• The Account Books of the Reimarus Family of Hamburg, 1728—1780 (2 vols.). August 2015. ISBN 978-90-04-22782-8 (англ.)
• Heinz Fengler. Transpress Lexikon Numismatik. Verlag für Verkehrswesen. Berlin 1988, ISBN 3-344-00220-1 (нім.)

Примітки

1. Hamburg Mint (німецькою) . Офіційний сайт Гамбурзького Монетного Двору. Історія. Архів оригіналу за 20 листопада 2016.
2. Hamburgisches Urkundenbuch (1842), Bd. I, No. DXCI, S. 487f. sowie Lübeckisches Urkundenbuch (1843), 1. Abt., 1. Teil, No. CCXVIII, S. 198 f.
3. Hamburg, Prägestätte (німецькою) . Numispedia. Архів оригіналу за 15 лютого 2017.
4. Cuhaj G. S. Hamburg. Standard Catalog of German Coins 1501—present / compiled by N. Douglas Nicol. — 3rd. — Iola, WI: Krause Publications, 2011. — P. 486—487. — 1488 p. — ISBN 978-1-4402-1402-8.
5. Банк Гамбурга^[недоступне посилання з квітня 2019]
6. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1601—1700 / — 4-ed. — Krause Publications, 2008. — P. 505—506. — 1442 p. — ISBN 978-0-89689-708-3
7. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1801—1900/ — 7-ed. — Krause Publications, 2012. — P. 418—419. — 1296 p. — ISBN 978-1-4402-3085-1
8. Cuhaj G. S/ Standard Catalog of World Coins 1901—2000/ — 43-ed. — Krause Publications, 2016. — P. 870—871. — 2354 p.
9. Arnold Keller: Deutsches Notgeld: Bd.7/8 Das Notgeld der deutschen Inflation 1923, 2 Bde. 1923 (2004/)

Посилання

• Гамбурзький монетний двір [Архівовано 3 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Від марок до євро. Історія карбування монет на Гамбурзькому монетному дворі [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.]
• Каталог нотгельдів Гамбурга
• Історія Гамбурга [Архівовано 10 червня 2013 у WebCite]
• НумізПедія. Гамбурзька марка [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]
• Каталог нотгельдів Гамбурга [Архівовано 15 лютого 2017 у Wayback Machine.]

Ця сторінка належить до добрих статей української Вікіпедії.