Галкін Олександр Олександрович

Олександр Олександрович Галкін
Народився21 червня (4 липня) 1914(1914-07-04)
Бердянськ
Помер22 жовтня 1982(1982-10-22) (68 років)
Донецьк
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьросіянин
Діяльністьфізик
Alma materХНУ ім. В. Н. Каразіна Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьфізика
ЗакладННЦ ХФТІ Редагувати інформацію у Вікіданих
ФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України Редагувати інформацію у Вікіданих
ДонФТІ ім. О.О. Галкіна НАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Посададиректор
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Аспіранти, докторантиАлексєєв Анатолій Дмитрович Редагувати інформацію у Вікіданих
Цимбал Людмила Трохимівна Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоНАНУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Академія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПартіяКПРС Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
CMNS: Галкін Олександр Олександрович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Галкін.

Олександр Олександрович Галкін (рос. Александр Александрович Галкин; 21 червня (4 липня) 1914(19140704), Бердянськ — 22 жовтня 1982, Донецьк) — український радянський фізик, доктор фізико-математичних наук (з 1955 року), професор, академік Академії наук УРСР[1] (з 1965 року).

Біографія

Народився 21 червня (4 липня) 1914 року в місті Бердянську.

У 1939 році закінчив Харківський університет.

У 1937–1941 і 1945–1960 роках працював у Харківському фізико-технічному інституті. Брав участь у німецько-радянській війні[2].

У 1960–1965 роках — заступник директора Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР. Від 1965 року — організатор і перший директор Донецького фізико-технічного інституту УРСР.

Жив в Донецьку в будинку по бульвару Пушкіна № 29, квартира 4.

Помер в Донецьку 22 жовтня 1982 року.

Науковий доробок

Наукові праці в галузі фізики твердого тіла, радіоспектроскопії, надпровідності, фізики високих тисків. Спільно зі співробітниками відкрив:

  • проміжний фазовий стан в антиферомагнетиках (1968);
  • ефект необоротного індукування магнітного стану речовини сильним магнітним полем (1971);
  • доплерон-фононний резонанс у металах (1977).

Розробив метод нестаціонарної гідроекструзії.

Відзнаки

Заслужений діяч науки УРСР (з 1978 року). Лауреат Премії НАН України імені К. Синельникова АН УРСР (за 1975 рік). Двічі лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки:

  • 1971 — за відкриття, теоретичне і експериментальне дослідження проміжного стану в антиферомагнетиках[3];
  • 1982 — за цикл робіт «Розробка та дослідження надпровідників з високими критичними параметрами»[4].

Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора, медалями.

Вшанування

пам'ятник в Донецьку
меморіальна дошка

У 1994 році його ім'я присвоєно Донецькому фізико-технічному інституту НАН України, на одній з будівель якого встановлено меморіальну дошку.

Цікаві факти

Як співробітник УФТІ, співпрацював у наукових питаннях і перебував у приятельских відносинах з директором Фізико-технічного інституту низьких температур у Харкові академіком Вєркіним Борисом Ієремійовичем [5]

Примітки

  1. ↑ Галкін Олександр Олександрович. www.nas.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 12 квітня 2021.
  2. ↑ Славетні запоріжці. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 8 червня 2022.
  3. ↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2012.
  4. ↑ Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 17 листопада 2012.
  5. ↑ Б.И.Веркин, каким мы его помним. www.ilt.kharkov.ua. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 4 листопада 2021.

Література

Джерела