Вєркін Борис Ієремійович

Борис Ієремійович Вєркін
Народився8 серпня 1919(1919-08-08)
Харків
Помер12 червня 1990(1990-06-12) (70 років)
Харків
ПохованняМіське кладовище № 2
КраїнаСРСР СРСР
Національністьросіянин
Діяльністьфізик
Alma materХарківський університет
ГалузьФізика низьких температур
ЗакладФТІНТ імені Б. І. Вєркіна НАН України
ННЦ ХФТІ
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук
Науковий керівникЛазарєв Борис Георгійович
Відомі учніЄременко В. В., Боровик А. Є., Кулик I. О., Манжелій В. Г., Янсон I. К., Дмитренко І. М.
ЧленствоНАНУ
Війнанімецько-радянська війна
Відомий завдяки:засновник і перший директор Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР
Діти

Вєркіна Тетяна Борисівна Вєркіна Наталія Борисівна (Сілаєва)

Вєркін Олександр Борисович
Нагороди
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Червоного Прапора орден Вітчизняної війни I ступеня орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «За трудову доблесть» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.»
Державна премія СРСР золота медаль ВДНГ Державна премія України в галузі науки і техніки

Борис Ієремійович Вєркін (8 серпня 1919, Харків — 12 червня 1990, Харків) — український вчений у галузі фізики низьких температур, засновник і перший директор Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР, академік АН УРСР, лауреат Державної премії СРСР та УРСР в галузі науки і техніки. Депутат Верховної Ради УРСР 11-го скликання.

Життєпис

Закінчив Харківський університет (1940). З 1940 року працював інженером Харківського електромеханічного заводу. Служив у Червоній армії, учасник Другої світової війни. Член ВКП(б) з 1945 року.

У 1946-1960 роках працював молодшим, старшим науковим співробітником у Харківському фізико-технічному інституті АН УРСР.

У 19601988 роках — директор створеного за його ініціативою в Харкові Фізико-технічного інституту низьких температур АН УРСР (з 1988 — почесний директор).

Помер 12 червня 1990 року. Похований на харківському міському кладовищі № 2.

Наукова діяльність

Спільно з Б. Г. Лазарєвим відкрив і вивчив (19491951) осциляції магнітної сприйнятливості у широкого кола металів, показавши загальнометалічну природу таких осциляцій. Зробив внесок у вивчення природи магнітних властивостей металів, у вирішення проблеми електронного енергетичного спектру металів.

Розробив (19671975) метод тунельної спектроскопії. Довів можливість кристалізації молекул РНК та ДНК, запропонував новий метод вивчення міжмолекулярних взаємодій макромолекул — польову мас-спектроскопію, вивчив тунельні спектри ряду біологічних молекул.

Одержав низку нових результатів у кріогенному та космічному матеріалознавстві. Вирішив завдання моделювання поведінки рідини в умовах невагомості. Спільно з співробітниками створив перші в країні потужні надпровідні електричні машини, пасивні системи охолодження з твердим холодоагентом, ряд надпровідникових приладів.

Серед учнів Бориса Вєркіна — доктори фізико-математичних наук Віктор Єременко, Андрій Боровик, Ігор Кулик, Вадим Манжелій, Ігор Янсон, Ігор Дмитренко тощо.

Нагороди

Борис Вєркін був нагороджений орденом Леніна, орденом Вітчизняної війни 1-го ступеня, орденами Жовтневої Революції, Червоного Прапора, «Знак Пошани», дев'ятьма медалями, Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Вшанування пам'яті

Меморіальна дошка Б. І. Вєркіну на будинку, де він жив
Могила Бориса Вєркіна

У 1997 р. Національною Академією наук України була заснована Премія НАН України імені Б. І. Вєркіна, яка вручається Відділенням фізики і астрономії НАН України за видатні наукові роботи в галузі фізики і техніки низьких температур.

Ім'я Б. І. Вєркіна носить також створений ним Фізико-технічний інститут низьких температур.

На фасадах Фізико-технічного інституту низьких температур і житлового будинку, де жив Борис Ієремійович, встановлено меморіальні дошки.

На ім'я Б. І. Вєркіна названо астероїд 18287 Verkin (був відкритий співробітницею Кримської астрофізичної обсерваторії Л. І. Черних у жовтні 1975 р.[1])

Основні праці

  • Теплофизика низкотемпературного сублимационного охлаждения / Б. И. Веркин, В. Ф. Гетманец, Р. С. Михайличенко. — Киев, Наук. думка, 1980.
  • Низкотемпературные исследования пластичности и прочности / Б. И. Веркин, В. В. Пустовалов. — М., Энергоиздат, 1982.

Примітки

  1. Лупишко Д.Ф. Веркин Борис Иеремиевич. SHUKACH.COM. Архів оригіналу за 27 грудня 2021. Процитовано 24 вересня 2021.

Література

  • Б. И. Веркин. Каким мы его помним / отв. ред. В. В. Еременко ; НАН Украины, Физ.-техн. ин-т низких температур им. Б. И. Веркина. — Киев: Наукова думка, 2007. — 384 с. + 44 л. фот. — ISBN 978-966-00-620-1

Джерела

Посилання