Галичиця

Галичиця
Галичиця. Вигляд з монастиря "Святого Наума"
Галичиця. Вигляд з монастиря "Святого Наума"
Галичиця. Вигляд з монастиря "Святого Наума"

40°56′30″ пн. ш. 20°48′23″ сх. д. / 40.941666666667° пн. ш. 20.806388888889° сх. д. / 40.941666666667; 20.806388888889
Країна Північна Македонія Північна Македонія
Система Пінд, Галичиця, Македонія
Тип гірський хребет
Висота 2254 м
Площа 227 км²
Перше сходження Невідомо
Мапа Македонії
Галичиця. Карта розташування: Албанія
Галичиця
Галичиця
Галичиця (Албанія)
Мапа
CMNS: Галичиця у Вікісховищі

Галичиця (мак. Галичица, алб. Mali i Thatë) — гори на південному заході Північної Македонії і східної Албанії, що піднімаються, як гірський хребет між озерами Охрид і Преспа. Завдяки своїм природним характеристикам, в 1958 році, 22,750 гектарів македонської частини Галичиці, були оголошені національним парком Галичиця[1].

На березі Охридського озера знаходиться монастир Святого Наума.

Географія

Галичиця довжиною 35 км і простягається в північно-південному напрямку. Найвищі піки Магаро (2254 м), Лако Сігноп (1984 м) і Гога (1737 м) та пік Баба можна побачити одночасно з двох озер.

Складається система з мезозойського вапняку товщиною 500—550 м на основі палеозойських метаморфічних силікатів[2] (кристалічні сланці).

Біорізноманіття

Галичиця має дуже багату флору і фауну. Деякі види водяться на всій території Республіки Північної Македонії, в той час як інші є місцевими видами.

Відповідно до опису національного парку[1], тут багатоі різних видів рослин. У комплексі їх існує 37, 20 з яких є лісовими і 12 є локальними ендеміками.

Тваринний світ представлений 1 644 видами метеликів, 30 видами амфібій і рептилій, 266 видами птахів і 51 видами ссавців. Різноманітність метеликів дуже висока для такої невеликої площі, а кількість видів птахів і ссавців, становить відповідно 84 % і 62 % всіх видів на всій території Республіки Північна Македонія.

Вид на Галичицю з Охридського і Преспанського озер

Галерея

Примітки

  1. а б Національний парк Галичиця[недоступне посилання з липня 2019] (мак.)
  2. Формування[недоступне посилання з липня 2019] (мак.)

Джерела

  • Евгений Динчев, Петър Атанасов, Високите планини на Република Македония, Пътеводител, София, 1998. (болг.)
  • Національний Парк Галичиця[недоступне посилання з липня 2019] (англ.)

Посилання