Гай Клавдій Марцелл (консул 49 року до н. е.)

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Гай Клавдій Марцелл.
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Гай.
Гай Клавдій Марцелл
лат. C. Claudius M.f.M.n. Marcellus
Народився1 століття до н. е.
Стародавній Рим
Померне раніше 43 до н. е. або 44 до н. е.[1]
невідомо
КраїнаСтародавній Рим
Діяльністьдавньоримський політик, давньоримський військовий
Знання мовлатина
Суспільний станшляхтич[d][1]
Посададавньоримський сенатор[d][2], консул[2][3] і монетарій[d][1]
РідClaudii Marcellid
БатькоМарк Клавдій Марцелл[1][1]
Матиневідомо
Брати, сестриМарк Клавдій Марцелл[1][1]

Гай Клавдій Марцелл (лат. Gaius Claudius Marcellus; 92 до н. е. — 48 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, помпеянець.

Життєпис

Походив з плебейської гілки роду Клавдіїв. Син Марка Клавдія Марцелла, еділа 91 року до н. е. Про молоді роки мало відомостей.

У 52 році до н. е. став претором, а у 49 році до н. е. обрано консулом разом з Луцієм Корнелієм Лентулом Крусом. Під час своєї каденції займав непримиренно ворожу до Гая Цезарю позицію та виступав за відкликання його з Галлії. Спільно з колегою та іншими магістратами отримав надзвичайні повноваження, що послужило початком громадянської війни. Не допустив оголошення нумідійського царя Юби I другом й союзником римського народу. З початком громадянської війни Гай Марцелл керував набором війська в Італії, але недостатньо енергійно, тому швидко не зміг вивезти з Риму священну скарбницю. У м. Капуя спільно з Лентулом та Гнеєм Помпеєм прийняв посланців Цезаря. Згодом Марцелл переправив частину армії з Брундізія до Діррахія.

У 49—48 роках до н. е. Марцелл очолив родоський флот помпеянців як проконсул. Але вже у 48 році до н. е. раптово сконав.

Джерела

  • Fasti Cap.
  • Цицерон. Fam. IV 9, 2; VII 3, 1; XVI 11, 2; Att. VII 13a, 3; 14, 1; 15, 2; 16, 1—2; 17, 5; 18, 1; 20, 1—2; 21, 1—2; 24; VIII 3, 7; 6; 8, 2; 11b, 2; 11c; 11d, 1; 12a; 12c, 2—3; 12d, 1; 15, 2—3; IX 1, 4; 2; 6, 3—4; 9, 2; 15, 4; X 3; XV 3, 1; Phil. II 51; XIII 23.
  1. ↑ а б в г д е ж и Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. ↑ а б Thomas Robert Shannon Broughton The Magistrates of the Roman Republic — Society for Classical Studies, 1951. — ISBN 0-89130-812-1, 0-89130-811-3
  3. ↑ Любкер Ф. Marcelli // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 822–823.