Гаврилюк Сергій Євгенович

Гаврилюк Сергій Євгенович
 Старший солдат
Загальна інформація
Народження15 червня 1991(1991-06-15)
Червоний Цвіт
Смерть27 липня 2014(2014-07-27) (23 роки)
Саурівка
ПохованняДніпро
ГромадянствоУкраїна Україна
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Механізовані війська
Формування
 30 ОМБр
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гаврилюк.

Сергі́й Євге́нович Гаврилю́к (нар. 15 червня 1991(19910615) — пом. 27 липня 2014) — старший солдат 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1991 року в селі Червоний Цвіт (Шепетівський район, Хмельницька область). Закінчив школу в селі Городнявка, навчався в ліцеї на кухаря. Пройшов строкову службу на Чернігівщині, 2011 року продовжив по контракту.

У часі війни одним з перших призваний, старший стрілець 30-ї окремої механізованої бригади.

Загинув у бою за стратегічно важливу висоту Савур-Могила на стику кордонів Луганської, Донецької областей та державного кордону України з Росією. Зранку 28 липня підрозділи 95-ї оаембр разом з підрозділами 30-ї омбр висунулись у визначені райони для штурму кургану Савур-Могили. Загони 95-ї бригади у взаємодії з 1-ю БТГр 30-ї обмр провели штурм та захоплення кургану Савур-Могила. Попереду йшли танково-механізовані підрозділи, за ними аеромобільні. Бій тривав близько 2 годин. 30-та омбр втратила 2 БМП, одна підірвалась на міні, другу підбили. Штурмові групи обстрілювали з «Градів» бойовики і росіяни. Позиції на висоті мали бути передані БТГр «Колос» 51-ї омбр. Піхотинці утримували Савур-Могилу від 21:00 вечора 28 липня до 4:00 ранку 29 липня. Але через сильний артилерійський обстріл з російської території підрозділам 51-ї омбр довелось відступити. У тому ж бою загинули Валентин Батюк, Іван Тимощук.

Довгий час Сергій перебував у списках зниклих безвісти.

3 вересня 2014-го рештки Гаврилюка пошуковці місії «Евакуація-200» («Чорний тюльпан») привезли до Дніпропетровська, де був похований 23 вересня як невпізнаний захисник України на Краснопільському кладовищі.

Без Сергія лишились мама, дружина.

Нагороди й вшанування

  • 15 травня 2015 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).[1]
  • У селі Городнявка на фасаді НВК відкрито меморіальну дошку Сергію Гаврилюку.

Примітки

  1. ↑ Указ Президента України від 15 травня 2015 року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.