Габріель Габріо
Габріе́ль Габріо́ (англ. Gabriel Gabrio, при народженні — Едуа́рд Габріе́ль Лельє́вр (фр. Édouard Gabriel Lelièvre); 13 січня 1887, Реймс, Марна, Франція — 31 жовтня 1946, Бершер-сюр-Вегр, Ер і Луар) — французький актор театру і кіно, чия кар'єра почалася в епоху німого кіно 1920-х років і тривала більш двох десятиліть. БіографіяЕдуар Габріо (Едуард Габріель Лельєвр) народився у місті Реймсі[1] департаменту Марна у Франції. Був наймолодшим з 16-ти дітей у сім'ї. Його батько працював у підвалах шампанських вин Pommeray Champagne. У дитячі роки захоплювався ляльковим театром; подорослішавши навчався на художника по склу, але згодом вирішив стати сценічним актором. З початком Першої світової війни Габріо був призваний до лав Французької армії та протягом чотирьох років брав участь у бойових діях. Після демобілізації приїхав до Парижа, де грав на сценах кількох столичних театрів, зокрема в постановках за творами Бернарда Шоу та Вільяма Шекспіра. Кар'єра у кіноГабріель Габріо дебютував в кіно у 1920 році, знавшись у фільмі Жермени Дюлак «Іспанське свято». У 1924 році режисер Анрі Фекур обрав Габріо для виконання головної ролі Жана Вальжана в своїй екранізації роману Віктора Гюго «Знедолені» (1925). Участь у фільмі принесла актору славу. Наприкінці 1920-х років Габріель Габріо знявся у декількох фільмах зарубіжних режисерів, зокрема в своєму єдиному фільмі англійською мовою «Нерозлучні» (1929) режисерів Аделькі Мільяр та Джона Стаффорда. Габріель Габріо активно знімався у 1930-х роках і після приходу звукового кіно. Серед найзначніших його ролей цього періоду — ролі Цезаря Борджіа у фільмі Абеля Ганса «Лукреція Борджіа» та гангстера Карлоса у фільмі 1937 року «Пепе ле Моко» режисера Жульєна Дювів'є, де партнером Габріо по знімальному майданчику був виконавець головної ролі Жан Габен. Акторську кар'єру Габріо продовжував і після вступу Франції у Другу світову війну. У 1942 році він узяв участь у фільмі Марселя Карне «Вечірні відвідувачі», прем'єра якого відбулася 5 грудні 1942 року в окупованому Парижі. У 1943 році через проблеми зі здоров'ям Габріель Габріо відмовився від подальшої акторської кар'єри та поселився у комуні Бершер-сюр-Вегр на заході Франції, де й помер 31 жовтня 1946 року у віці 59-ти років. В пам'ять про актора його іменем було названо одну з вулиць містечка. Фільмографія (вибіркова)
Примітки
Посилання
|