Габорак Олег Васильович
Оле́г Васи́льович Габора́к (нар. 24 червня 1997, Шешори — пом. 11 грудня 2015) — український військовик, солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. ЖиттєписНародився 1997 року в селі Шешори Косівського району, 2002-го батьки розлучилися, виховувався матір'ю. 2005 року мати розписалася із Сергієм Чекановим, проживали в Рудні-Димерській. Ходив до школи в Катюжанку, 8 і 9 класи навчався в Сукачах, куди родина переїхала на проживання. Закінчив школу, вступив у ВПТУ в Катюжанці, здобув спеціальність — адміністратор, оператор комп'ютерного набору. Після 2-го курсу на канікулах підробляв у ресторанах барменом та офіціантом; проживав у смт Іванків. У серпні 2014 року поїхав у Київ, до кінця грудня був волонтером в «Інфоцентрі Майдану», записувався в добровольчі батальйони, але мама просила, щоб не брали — бо йому не було 18 років. У січні 2015 Олегу вдалося записатися до батальйону «Свята Марія», на Вирлиці перебував до літа — поки йому не виповнилося 18 років. Солдат окремої зведеної штурмової роти «Карпатська Січ», 93-тя окрема механізована бригада, начальник електростанції; на початку грудня перевівся в групу швидкого реагування. 11 грудня 2015 року загинув близько 14-ї години поблизу селища Піски Ясинуватського району внаслідок обстрілу терористами з протитанкового гранатомета, ще один боєць «Карпатської Січі» зазнав поранення. Без Олега лишилися мама Світлана Чеканова-Губер, вітчим, старший брат Назар. Похований у смт. Іванків. Нагороди та вшануванняЗа особисту мужність, сумлінне та бездоганне служіння Українському народові, зразкове виконання військового обов'язку відзначений — нагороджений
Нагороджений відзнакою Громадської Спілки "Всеукраїнське об'єднання «Ми українці» орденом «Хрест Героя» (посмертно). Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 11 грудня[2][3]. Примітки
Джерела
|