Віхоть

Віхоть з тканини
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Віхоть (значення).

Ві́хоть (прасл. *věxъtь < *věxa — «тичка», «віха», «гілка»; звідси й ест. viht — «віник») — жмут соломи, сіна або клоччя, шматок старої тканини для миття і чищення чого-небудь. Зменшувальна форма — «віхтик». З огляду на етимологію слова, припускають, що віхтем первісно слугувала рясна гілка дерева або стеблина бур'яну.

Використовується для знешкодження промащених відходів, миття посуду тощо. Старі ганчірки-віхті використовують також для мазання долівки, стін тощо глиною, крейдою.

Мовні звороти

  • У переносному сенсі «віхтем» називають слабовільну, безхарактерну людину
  • Кинути віхоть — завдати кому-небудь лиха, неприємності
  • Упав віхоть — трапилось нещастя

Див. також

Джерела та література