Віртуальний ретинальний монітор

Віртуальний ретинальний монітор (англ. Virtual retinal display, VRD) — технологія пристроїв виводу, що формує зображення безпосередньо на сітківці ока. В результаті користувач бачить зображення, що «висить» у повітрі перед ним.[1]

Історія

У попередниках VRD зображення формувалося безпосередньо перед оком користувача на маленькому «екрані», зазвичай, у вигляді великих окулярів. Незручність цих систем була пов'язана з малим кутом огляду, великою вагою пристроїв, необхідністю фокусування очей на певній «глибині» і низькою яскравістю.

Технологія VRD стала можливою завдяки кільком розробкам. Зокрема, це поява LED-систем високої яскравості, що дозволили бачити зображення при денному світлі, і поява адаптивної оптики.

Перші зразки VRD були створені в Університеті Вашингтона (Лабораторія технологій інтерфейсу користувача) в 1991 році. Велика частина подібних розробок була пов'язана з системами віртуальної реальності.[2]

Пізніше виник інтерес до VRD як до пристрою виводу для портативних пристроїв. Розглядався такий варіант використання: користувач поміщає пристрій перед собою, система виявляє око і проектує на нього зображення, використовуючи методи компенсації руху. У такому вигляді невеликий VRD-пристрій міг би замінити повнорозмірний монітор.

Переваги

Крім зазначених вище переваг, VRD, що проектує зображення на одне око, дозволяє бачити одночасно комп'ютерне зображення і реальний об'єкт, що може застосовуватися для створення ілюзії «рентгенівського зору» — відображення внутрішніх частин пристроїв і органів (при ремонті автомобіля, хірургії тощо).

VRD, що проектує зображення на обидва ока, дозволяє створювати реалістичні тривимірні сцени. VRD підтримує динамічну перефокусировку, що забезпечує більш високий рівень реалізму, ніж у класичних шоломів віртуальної реальності.

Система, що застосована в мобільному телефоні або нетбуці, може істотно збільшити час роботи пристрою від батареї завдяки «цільової доставці» зображення безпосередньо на сітківку ока.[3]

Безпека

Вважається, що VRD з використанням лазеру і LED-елементів безпечні для людського ока, оскільки вони мають низьку інтенсивність, промінь досить широкий і не спрямований на одну точку довгий час. VRD-системи проходять сертифікацію в American National Standards Institute і International Electrotechnical Commission.

Використання

Військове використання

Як і багато інших технологій, VRD спочатку був створений для військового використання. Наразі VRD використовується у «Страйкері» армії США. Командир Страйкера отримує зображення від бортового комп'ютера за допомогою ретинального монітора, закріпленого на шоломі. Це використовується для більш ефективного стеження за станом на полі бою і отримання тактичної інформації. Подібний пристрій також використовується пілотами нових моделей американських гелікоптерів.

Медичне використання

Система може використовуватися при хірургії. Хірург проводить операцію, одночасно відстежуючи показники (пульс тощо) здоров'я пацієнта. Також VRD може допомогти в хірургічній навігації (surgical navigation) — лікар під час операції зможе бачити накладене томографічне зображення органу.

Див. також

Примітки

  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 13 квітня 2008. Процитовано 12 травня 2013.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ HITLab Projects: Virtual Retinal Display. Архів оригіналу за 8 листопада 2012. Процитовано 12 травня 2013.
  3. ↑ In the Eye of the Beholder [Архівовано 17 лютого 2009 у Wayback Machine.] (IEEE Spectrum).

Посилання


Технології Це незавершена стаття з технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.