Віппер Роберт Юрійович

Віппер Роберт Юрійович
рос. Роберт Юрьевич Виппер Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився2 (14) липня 1859[1][2] або 14 липня 1859(1859-07-14)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, Російська імперія[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 грудня 1954(1954-12-30)[3][2] (95 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Москва, СРСР[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняНоводівичий цвинтар Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняРосійська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
 Латвія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьісторик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materІсторико-філологічний факультет Московського державного університету[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьісторія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛатвійський університет
ОНУ ім. І. І. Мечникова
Імператорський Московський університетd
Інститут історії АН СРСР
МДУ Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Науковий керівникГер'є Володимир Іванович і Stepan Fortunatovd Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіГер'є Володимир Іванович Редагувати інформацію у Вікіданих
Відомі учніViacheslav Petrovich Volgind
N. M. Druzhinind
Микола Лукін[d]
Неусихін Олександр Йосипович
Pyotr Fyodorovich Preobrazhenskyd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиViacheslav Petrovich Volgind
Микола Лукін[d]
Pyotr Fyodorovich Preobrazhenskyd
Сказкін Сергій Данилович
N. M. Druzhinind Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоАкадемія наук СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиВіппер Борис Робертович Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора
заслужений діяч мистецтв РРФСР
CMNS: Віппер Роберт Юрійович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Роберт Юрійович Віппер (нар. 14(02) липня 1859, Москва — пом. 30 грудня 1954, там само) — історик, академік АН СРСР (1943).

Життєпис

Народився в Москві в родині педагога. Закінчив історико-філологічний факультет Московського університету (1880). Викладав у Московській жіночій гімназії (1880-85), Московському училищі живопису (1881—1891). Приват-доцент Московського університету (1891—1894).

Захистив магістерську дисертацію «Церква та держава у Женеві XVI століття в добу кальвінізму» (1894), яка одержала Велику премію імені С. Соловйова й була зарахована як докторська дисертація. Учень професорів П. Виноградова, В. Гер'є та В. Ключевського. Екстраординарний професор Новоросійського університету в Одесі (1894—1897). Приват-доцент (1898-99), екстраординарний (1899—1901), ординарний професор (1901—1922) Московського університету.

Від 1924 — на еміграції в Латвії. Професор університету в Ризі (1927—1938). Професор Московського інституту філософії, літератури та історії, Московського і Ташкентського університетів (1941—1943). Науковий співробітник Інституту історії АН СРСР (1943—1954). Помер у місті Москва.

Творчість

Вбачав призначення методології історії у звільненні історичного пізнання від залишків теологічного та метафізичного мислення. Автор понад 3000 праць із різних періодів загальної історії, у тому числі студій з історії Стародавньої Греції та Північного Причорномор'я, кальвінізму, методології історії тощо, а також підручників із стародавньої, середньовічної та нової історії.

Наукові праці

  • Общественные учения и исторические течения XVIII и XIX веков в связи с общественным движением на Западе. СПб., 1900;
  • Лекции по истории Греции. М., 1906;
  • Очерки истории Римской империи. М., 1908;
  • Очерки теории исторического познания. М., 1911;
  • Древний Восток и Эгейская культура. М., 1915;
  • История Греции в классическую эпоху IX—IV вв. до Р. Х. М., 1916;
  • Возникновение христианства. М., 1918;
  • Круговорот истории. Берлин, 1923;
  • Возникновение христианской литературы. Л., 1946;
  • Рим и раннее христианство. М., 1954.

Нагороди

Нагороджений орденами Леніна і Трудового Червоного Прапора.

Література

Джерела

Посилання

Примітки

  1. ↑ Lexikon für Theologie und Kirche / Hrsg.: W. Kasper — 3 — Freiburg/Breisgau: Verlag Herder, 1993.
  2. ↑ а б в Педагоги и психологи мира — 2012.
  3. ↑ а б в Виппер Роберт Юрьевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.