Вінцентівська волость

Вінцентівська волость
Центр Телешівка
Площа 15 708 (1886)
Населення 8311 осіб (1886)
Густота 48.4 осіб / км²

Вінцентівська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Васильківського повіту Київської губернії з центром у селі Телешівка.

Станом на 1886 рік складалася з 8 поселень, 7 сільських громад. Населення — 8311 осіб (4141 чоловічої статі та 4170 — жіночої), 998 дворових господарства[1].

На початку 1910-х років зі складу волості було виділено нову Бакумівську волость (села Бакумівка, Ромашки, Телешівка, Шарки).

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 8637 6516
Приватної власності 3842 3174
Казенної власності 3049 2855
Іншої власності 180 163
Загалом 15708 12708

Основні поселення волості:

  • Телешівка — колишнє власницьке село при річці Горохуватка, 1726 осіб, 292 двори, православна церква, 2 постоялих будинків, 3 лавки.
  • Бакумівка — власницьке село, 1151 особа, 208 дворів, каплиця, церковно-парафіяльна школа, 5 вітряків, 1 топчак при 2 робітниках, 1 казена винна лавка.
  • Вінцентівка — колишнє власницьке село при річці Горохуватка, 2450 особи, 327 дворів, православна церква, школа, 5 постоялих будинків, 3 лавки, 3 вітряних млини.
  • Ліщинка — колишнє власницьке село при річці Расівка, 448 осіб, 54 двори, православна церква, школа.
  • Луб'янка — колишнє власницьке село, 299 осіб, 34 двори, православна церква, вітряний млин.
  • Оксентівка (тепер частина Луб'янки) — колишнє власницьке село, 503 особи, 61 двір, православна церква, 2 постоялих будинки.
  • Спендівка — колишнє власницьке село, 1428 осіб, 169 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки.

Старшинами волості були:

Джерела

Посилання

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
  3. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
  4. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
  5. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
  6. рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.