Вільгельм Улекс

Вільгельм Улекс
нім. Wilhelm Ulex
Народився	15 липня 1880(1880-07-15)[1]  Бремергафен, Бремен, Німецька імперія
Помер	26 червня 1959(1959-06-26) (78 років)  Бремен, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал артилерії
Нагороди	Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Лицарський хрест ордена дому Гогенцоллернів з мечами на військовій стрічці Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) Ганзейський хрест (Бремен) Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) За поранення (нагрудний знак) Хрест «За вислугу років» (Пруссія) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)

Вільгельм Улекс (нім. Wilhelm Ulex; 15 липня 1880, Бремергафен — 26 червня 1959, Бремен) — німецький офіцер, генерал артилерії вермахту.

Біографія

2 вересня 1899 року поступив на службу в артилерію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений у рейхсвері. З 1 жовтня 1931 року — командир 2-го артилерійського полку (Шверін). З 1 жовтня 1933 року — командувач артилерією 6-го військового округу, з 1 серпня 1935 року — піхотою 2-го військового округу. З 15 жовтня 1935 року — командир 12-ї дивізії (Шверін). З 6 жовтня 1936 року — командувач 11-го армійського корпусу і 11-го військового округу. З 31 березня 1939 року у відставці. З 1 вересня 1939 року — командир 10-го армійського корпусу, з яким під час Польської кампанії брав участь у боях на Бзурі і під Варшавою. З 15 жовтня 1939 року — начальник прикордонної області «Південь» на території генерал-губернаторства. З 2 червня 1940 по 30 квітня 1941 року — командувач військами 1-го військового округу. З 31 грудня 1941 року у відставці. 16 травня 1945 року взятий в полон радянськими військами. 28 серпня 1949 року репатрійований у ФРН.

Звання

• Фанен-юнкер (2 вересня 1899)
• Фенріх (22 липня 1900)
• Лейтенант (16 лютого 1901) — патент від 1 лютого 1900 року.
• Обер-лейтенант (18 жовтня 1909)
• Гауптман (18 грудня 1913)
• Майор (1 жовтня 1922)
• Оберст-лейтенант (1 квітня 1928)
• Оберст (1 липня 1931)
• Генерал-майор (1 жовтня 1933)
• Генерал-лейтенант (1 серпня 1935)
• Генерал артилерії (1 жовтня 1936)

Нагороди

• Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» (1907)
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
• Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
• Ганзейський Хрест (Бремен)
• Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу

Література

• Rangliste des Deutschen Reichsheeres. Mittler & Sohn, Berlin 1930, S.114

Посилання

• Біографія.
• Біографічні відомості. [Архівовано 11 листопада 2020 у Wayback Machine.]

Примітки

1. Munzinger Personen
   d:Track:Q107343683