Військо Речі Посполитої

Військо Речі Посполитої
пол. Wojsko Rzeczypospolitej
прапор кавалерії Речі Посполитої
На службі	1569—1795
Країна	Річ Посполита
Війни/битви	польсько-турецькі, польсько-шведські, російсько-польські, молдавсько-польські, польсько-козацькі, Велика Північна війна
Командування
Визначні командувачі	Станіслав Жолкевський, Ян-Кароль Ходкевич, Станіслав Конецпольський, Стефан Чарнецький, Ян Собеський, Юзеф Понятовський
Медіафайли на Вікісховищі

Військо Речі Посполитої — Збройні Сили Речі Посполитої, що складалися з двох армій: Королівства Польського та Великого князівства Литовського, які об'єдналися у конфедерацію у 1569 році після укладання Люблінської унії. Командирами армії були гетьмани (коронний чи Великі гетьман литовський). Збройні сили Республіки складалися з сухопутних і морських військ. Основну частину складали саме сухопутні війська. Військово-морські сили Речі Посполитої ніколи не відігравали важливої ​​ролі у військовій структурі країни і не припиняли своє існування в середині XVII століття^[прояснити].

Чисельність

• у 1626 р.: 16 піхотних хоругв — 2380 осіб; 20 гармат, у тому числі 7 важких, 2 середні та 11 легких. Гусарів: 18 хоругв — 2930 вершників. Козаків: 28 хоругв — 3450 вершників.
• у 1633 р.: 5990 вершників, 10600 піхотинців.
• у 1659 р.: від 54 000 до 60 000
• у 1696 р.: 23 914[1]
• у 1699 р.: 18 250[2]
• у 1700 р.: 17 570[3]
• у 1702 р.: 18 140[2]
• у 1717 р.: 24 200. Німий сейм 1717 р. заявив, що чисельність армії Речі Посполитої повинна становити 24 200 (18 000 від Польщі та 6 200 від Литви). Армії сусідів Речі Посполитої були до 12 разів більшими: Імператорська російська армія налічувала 300 000; Пруська армія та Імперська Австрійська армія^[ru] — 150 000[4], що зросли до 200 000[5].
• у 1775 р.: цільове число Постійної Ради в 30000 вояків не було досягнуто[6]
• у 1791 р.: Були спроби провести військову реформу з прийняттям Конституції 3 травня 1791 р., де зазначалося, що армія повинна налічувати до 100 000 вояків[7]
• у 1792 р.: 65 000 (22 травня 1792 р. — 25 654 кавалерії та 72 910 піхотинців[8])
• у 1794 р.: 14 000

Після поразки Речі Посполитої у війні з Росією та скасування Конституції армія Речі Посполитої була скорочена приблизно до 36 000 вояків. А у 1794 р. Росія вимагала подальшого скорочення армії Речі Посполитої до 15000 воїнів. Цей російський план призвів до остаточного конфлікту армії Речі Посполитої з Росією, повстання Тадеуша Костюшка[9].

Типи підрозділів

• Кварцяне військо — регулярні підрозділи оплачувані з «кварти», тобто податку, що отримувався з королівщини. Створена у другій половині XVI століття від поточної оборони. Їх відділи мали від 2 до 6 тисяч вояків. Вони складалися з кінноти, піхоти та артилерії.
• Військо суплементове — формувалось під час війни.
• Військо компутове — регулярні війська, створені в 1652 р..
• Королівська гвардія — підрозділ короля, основною метою якого було забезпечення безпеки правителя та його родини.
• Посполите рушення — загони шляхти сформовані під час війни як підтримка регулярних військ.
• Військо приватне, військо ординацьке — підрозділи підтримувані магнатами (чисельність від декількох сотень до кількох тисяч вояків).
• Найманці — складалися переважно з іноземців, у Речі Посполитій їх застосовували рідко.
• Повітове військо — підрозділи територіальної оборони, зараховані та сплачені за рішенням сеймиків; метою яких була боротьба з місцевими загрозами у повітах (банди злочинців, набіги татарів); вони іноді брали участь у війнах з державною армією.
• Міські війська — піхота та артилерія, призначені муніципальним урядом для захисту міста.
• Реєстрове козацтво — відділи складені запорозькими козаками й зареєстровані на службі.

Військові формування

• Кіннота:
  • Крилаті гусари — ауторамент державний
  • Панцирні козаки — ауторамент державний
  • Петигорці — ауторамент державний
  • Легка кавалерія — ауторамент державний
  • Козацька кіннота — ауторамент державний
  • Татарська кавалерія — ауторамент державний
  • Волоська кіннота — ауторамент державний
  • Лісовчики — наймити
  • Рейтари — ауторамент іноземний
  • Аркебузерія — ауторамент іноземний
• Піхота:
  • Ланова — ауторамент державний
  • Вибранецька — ауторамент державний
  • Димова — ауторамент державний
  • Угорська піхота — польсько-угорська піхота, ауторамент державний
  • Німецька піхота — ауторамент іноземний
  • Драгуни — ауторамент іноземний
  • Запорозькі козаки
  • Реєстрове козацтво
• Гармаші (артилерія)
• Польський флот — невеликий.

Керівництво

Військом Речі Посполитої командували два гетьмани великі (коронний і литовський), та два польні. Керували вони двома арміями: Коронною й Литовською. Які об'єднувалися у час небезпеки.

• Великий гетьман коронний
• Великий гетьман Литовський
• Польний гетьман литовський
• Польний гетьман коронний

Галерея

Уніформа литовсько-польської армії у 1569-1795 роках

1576-1586

1588-1632

1633-1668

1674-1696

1697-1795

Див. також

• Військо Великого Князівства Литовського у XVIII столітті
• Військо Великого князівства Литовського

Примітки

1. (пол.) Wimmer J., «Materiały do zagadnienia liczebności i organizacji armii koronnej w latach 1690—1696» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. Tom 9, Cz. 1. Warszawa, 1963.
2. (пол.) Wimmer J., Wojsko Rzeczypospolitej w dobie wojny północnej 1700—1717. Warszawa: Wydawnictwo Ministerstwa Obrony Narodowej, 1956.
3. (пол.) Wimmer J., «Wojsko Polskie w przededniu Wojni Polnocnej (1699—1702)» // Studia i Materiały do Historii Wojskowości. T. 1. Warszawa, 1954. — S.339–392.
4. (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.231.
5. (пол.) Bauer Krzysztof. Uchwalenie i obrona Konstytucji 3 Maja. — Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1991. — С. 9. — ISBN 978-83-02-04615-5. Архівовано з джерела 19 грудня 2019.
6. (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.299.
7. (пол.) Bardach, Juliusz; Lesnodorski, Boguslaw; Pietrzak, Michal (1987). Historia panstwa i prawa polskiego. Warsawa: Paristwowe Wydawnictwo Naukowe. — S.317.
8. (пол.) Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.34. ISBN 978-83-216-0682-8.
9. (пол.) Jadwiga Nadzieja (1988). Od Jakobina do księcia namiestnika. Wydawnictwo «Śląsk». — p.55. ISBN 978-83-216-0682-8.

Джерела

• (пол.) Bauer Krzysztof. Uchwalenie i obrona Konstytucji 3 Maja. — Wydawnictwa Szkolne i Pedagogiczne, 1991. — ISBN 978-83-02-04615-5. Архівовано з джерела 19 грудня 2019
• (пол.) Leszek Podhorodecki. Stefan Czarniecki. — Książka i Wiedza, 1998. — ISBN 978-83-86170-36-4. Архівовано з джерела 24 червня 2020
• (пол.) Paweł Jasienica, «Rzeczpospolita Obojga Narodów. Srebrny Wiek», Państwowy Instytut Wydawniczy, Warszawa, 1985. — ​ISBN 83-06-01093-0​
• (пол.) Bronisław Gembarzewski, «Rodowody pułków polskich i oddziałów równorzędnych od r. 1717 do r. 1831 [Архівовано 11 липня 2020 у Wayback Machine.]», Warszawa, Towarzystwo Wiedzy Wojskowej, 1925.
• (пол.) Urszula Augustyniak (2004), W służbie hetmana i Rzeczypospolitej. Klientela wojskowa Krzysztofa Radziwiłła, Warszawa: „Semper”, ISBN 83-89100-54-1, OCLC 830636209
• (пол.) Konstanty Górski, «Wojna Rzeczypospolitej ze Szwecją od 1626 do 1629», «Biblioteka Warszawska», 1888.
• (пол.) Leszek Podhorodecki, «Chanat Krymski», ​ISBN 83-05-11618-2​.

Посилання

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Військо Речі Посполитої