Відріг ЖеневаВідрі́г Жене́ва (англ. Geneva Spur, фр. Eperon des Genevois)[1] — геологічний утвір на горі Джомолунгма, великий скельний виступ недалеко від вершин Джомолунгми і Лхоцзе[2][3]}. Висота над рівнем моря становить від 7620 до 7920 м[3]. На південному маршруті сходжень на Джомолунгму цей відріг розташовується вище за Табір III і Жовту Кромку (англ. Yellow Band), але ще до Табору IV і Південного Сідла[2]. Таку назву відрогу дала Швейцарська експедиція на Джомолунгму 1952 року[en][2]. Саме через Відріг Женева пролягає стежка на Південне Сідло, і сходжувачі на вершини обох гір — і Джомолунгми, і Лхоцзе — зазвичай проходять тут[4]. А в 1956 р. Швейцарська експедиція на Джомолунгму і Лхоцзе (англ. Swiss Everest-Lhotse Expedition) на цьому відрозі стала своїм найвисокогірнішим табором, з якого Фріц Люхсінгер (Fritz Luchsinger) і Ернст Райсс піднялися на вершину Лхоцзе 18 травня 1956 р.; це стало першим відомим сходженням на цю гору[5]. З Відрогу Женева добре видно вершини Джомолунгми і Лхоцзе, а також Південне Сідло[3]. Сходжувачі на Лхоцзе зазвичай прямують звідси на південний схід, в кулуар, по якому піднімаються до вершини[3]. Ресурси Інтернету
Примітки
|