Фінансово допомогли виходу збірки академічне товариство «Молода Україна»: Модест Левицький, Микола Грабчук; вийшла за редакцією Василя Сімовича — студента Чернівецького університету, пізніше — професора.
Львівська газета «Діло» (13 квітня 1902 р., № 84) повідомляла про «Відгуки»:
Се багатющий і різнородний змістом збірник поезій вельми симпатичної і талановитої української поетки. Більша часть тих поезій повстала на галицькім і буковинськім ґрунті, в часі перебування поетки в Карпатах. Внішній вигляд книжки незвичайно гарний, люксусовий, в сецесійнім стилю, друк в двох красках. Одним словом, книжка ся, що є правдивою окрасою нашої літератури, може бути рівночасно окрасою салону, а ціна дуже низька[1].
Збірка характеризується філософською заглибленістю поетичного мислення, тяжінням поетеси до ліро-епосу і ліро-драми, драматичного монологу, перехід від вірша римованого до вільного, жанрова розмаїтість. Саме у «Відгуках» найбільше відбився трагічний світогляд Лесі Українки.
Збірка складається з ліричних циклів — 30 віршів "Із циклу «Невольницькі пісні», «Ритми», «Хвилини», написаних протягом 1900—1902 років, розділу «Легенди» та драматичної поеми «Одержима» (1901)[2]..
