Вулиця Карпинця Львів |
---|
|
Місцевість | Вулька |
---|
Район | Франківський |
---|
Назва на честь | Івана Карпинця |
---|
|
Кадетська бічна, Косинерська, Рембрандтґассе, Косинерська, Солдатська |
польського періоду (польською) | Kadecka boczna, Kosynierska |
---|
радянського періоду (українською) | Косинерська, Солдатська |
---|
|
Протяжність | 280 м |
---|
Координати початку | 49°49′42″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.828472° пн. ш. 24.018667° сх. д. / 49.828472; 24.018667 |
---|
Координати кінця | 49°49′46″ пн. ш. 24°00′57″ сх. д. / 49.829472° пн. ш. 24.01583° сх. д. / 49.829472; 24.01583 |
---|
поштові індекси | 79026[1] |
---|
|
Рух | двосторонній |
---|
Покриття | асфальт, бруківка |
---|
|
Будівлі | № 1, 3, 4, 4а, 5, 6, 7, 8, 9, 9а, 18, 18а, 19, 19а, 21, 23, 25, 27[2] |
---|
Архітектурні пам'ятки | № 17, 18, 18а, 19, 21, 23, 25[3] |
---|
Поштові відділення | ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1] |
---|
Забудова | польський конструктивізм 1930-х, радянська барачна забудова 1950-х, п'ятиповерхова житлова забудова 1960-х років |
---|
|
У проєкті OpenStreetMap | r2671979 |
---|
|
|
|
Вулиця Карпинця — вулиця у Франківському районі[5][6] міста Львова, у місцевості Вулька. Прямує від вулиці Героїв Майдану углиб забудови, завершується глухим кутом.
Прилучаються вулиці Сбитова та Лукаша.
Історія
Вулиця почала формуватися на початку XX століття, першу офіційну назву — Кадетська бічна — отримала у 1910 році. У 1913 році її перейменували на вулицю Косинерську, на згадку про учасників польського селянського повстання. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Рембрандтґассе, на честь нідерландського художника епохи Відродження Рембрандта ван Рейна. У липні 1944 року повернена колишня назви — вулиця Косинерська і вже у 1946 році перейменована на вулицю Солдатську. 1993 року вулиця отримала сучасну назву на пошанування українського історика Івана Карпинця.
Забудова
Вулиця Карпинця забудована будинками 1930-х та 1960—1970-х років, зведеними у стилі польського та радянського конструктивізму, а також присутня радянська барачна забудова 1950-х років та сучасна багатоповерхова 2000-х років.
№ 8 — п'ятиповерховий житловий будинок, зведений у 2006 році.
№ 18, 18а — двоповерхові вілли, зведені у 1912—1913 роках за проєктом Валерія Шульмана та Філемона Левицького для Марії Бачинської та Софії Олесницької відповідно. У будинку № 18 наприкінці 1930-х років мешкав український політик, громадський і державний діяч Роман Шухевич з родиною. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2608-м та № 2609-м[3].
№ 17, 19, 21, 23, 25 — двоповерхові вілли, зведені у 1910-х—1930-х роках. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2609-м, № 2610-м, № 2611-м, № 2612-м та № 2613-м відповідно[3].
№ 27 — п'ятиповерхова будівля гуртожитку № 3[13] Національного університету «Львівська політехніка», зведена у 1960-х роках у стилі радянського конструктивізму.
- Світлини вуличної забудови
-
Будинок № 17
-
Будинок № 18
-
Будинок № 18a
-
Будинок № 19
-
Будинок № 21
-
Будинок № 23
-
Будинок № 25
Примітки
Джерела
- Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст / М. Бевз, Ю. Бірюльов, Ю. Богданова, В. Дідик, У. Іваночко, Т. Клименюк та інші. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 492. — ISBN 978-966-7022-77-8.
- Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 55. — ISBN 978-617-629-077-3.
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Карпинця вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 314. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 26, 83, 92, 107, 109, 117. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 40, 536, 537. — ISBN 978-966-03-7863-6.
Посилання