Всеросійський шаховий турнір 1903Третій Всеросійський шаховий турнір (рос. III Всероссийский шахматный турнир) — змагання, що пройшло у Києві з 1 по 23 вересня 1903 року, об'єднавши дев'ятнадцять провідних шахістів Російської імперії. Шахова історія згадує цей та інші Всеросійські турніри як неофіційні чемпіонати з шахів. Перебіг турніруОрганізаціяЗа повідомленням російського шахіста Михайла Чигоріна, ідея шахового турніру в Києві з'явилася ще в 1901 році[1]. Основну підготовчу роботу взяло на себе створене в той же час Київське Шахове Товариство, анонси та звіти про турнір розмістив на своїх сторінках журнал Шаховий огляд[ru]. Активними учасниками шахового товариства та організаторами змагання в Києві були Федір Дуз-Хотимирський, С. А.(?) Шиманський. Почесним головою товариства та патроном турніру був шляхтич польського походження граф Платер [2], секретарем - М. Л. Венгеров, асистентом — М. Лохтін. Згідно з правилами турніру кожен учасник мусив зробити попередній внесок у розмірі 40 рублів, після завершення змагань за умови сумлінної гри половину з суми можна було повернути собі. Призи складали: 500, 350, 275, 200, 125, 50 і 30 рублів. Партії грались у три тури. Якщо вони не виявляли переможця, мав бути зіграний додатковий матч. Турнір проходив у будівлі київського вело-товариства на розі вулиць Лютеранської та Хрещатик, поруч з кафе Варшава, де зазвичай проводили час київські шахісти Учасники та результатиГоловною зіркою турніру безумовно був найкращий шахіст Імперії, претендент на світову шахову корону (у 1889 та 1892). У Києві 53-річний Михайло Чигорін втретє тріумфував на Всеросійській першості, однак його перемога не була беззастережною, як у минулі роки: він програв шахістам, які зайняли друге і третє місця, обійшов їх лише на очко і на півтора відповідно. Вже в четвертому Всеросійському турнірі (1905-1906) він був передостаннім. Але цей рік майстер провів надзвичайно успішно, перемігши також на турнірі в Відні та обігравши в неофіційному матчі чемпіона світу Емануеля Ласкера. 1903 року в Києві про себе заявило нове покоління шахістів, багатьом із них судилося стати визнаними майстрами:
За декілька років трагічно обірвалося життя Володимира Юревича[de], який завершив турнір на третій позиції: учасник революції 1905—1907 він помер в ув'язненні у Києві в віці 38 років. Також молодим помер дебютант турніру Стефан Ізбінський, один з найталановитіших київських шахістів початку ХХ сторіччя. Для вчителя Чигоріна, колишнього шахового короля Росії, Емануїла Шіфферса цей турнір був останньою значною віхою в біографії. Велике значення турнір 1903 року мав для розвитку шахів у Києві, а позаяк і в Україні. Участь шести місцевих шахістів була не надто вдалою. Найкращий результат (6-7 ме місце) показав також дебютант турнірів Мойше Ловцький[pl] (1881 — 1940), на півтора очка від нього відстав 19-річний Стефан Ізбінський. Решта киян, включно з Федором Дуз-Хотимирським опинилися на останніх місцях. В. Бреєв достроково припинив змагання. Але київське товариство любителів шахів цією подією гучно заявило про себе, позначило Місто над Дніпром на шаховій мапі Європи. В наступні роки вдалося залучати до показових матчів у Києві провідних шахістів, виховати власних майстрів, а рівно через десять років до Міста завітав претендент на світову шахову корону Х. Р. Капабланка. На честь переможця змагань, Михайла Чигоріна в післявоєнному Києві була названа вулиця. Турнірна таблиця
ДжерелаШахматы. Энциклопедический словарь / гл. ред. А. Е. Карпов. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — С. 69—70, 529. — 100 000 экз. — ISBN 5-85270-005-3 ЛітератураIII Всероссийский шахматный турнир, М., 1904; Примітки
|