Воля Нижня
Воля Нижня (давніше Воля Яслиська; пол. Wola Niżna) — лемківське село в Польщі, у гміні Яслиська Кросненського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 274 особи (2011[1]). ВідомостіПервісна назва — «Іваншівка» (так і вказана у першій друкованій згадці за 1454 рік) за іменем першого солтиса Іваська (Іванша) Волоха. Населений пункт перебував на магдебурзькому праві. Згодом, вже у XVI столітті, населений пункт мав назву «Воля Яслиська». З неї 1537 року виділилась горішня частина під назвою Воля Вижня, а 1542 року римо-католицький єпископ Станіслав Тарло перевів село на волоське право і зробив власністю латинських єпископів Перемишля у так званому Панстві Яслиському. Перемиський латинський єпископ Ян Дзядуський (Jan Dziaduski) гербу Єліта за час свого служіння підтвердив фундуші та давні привілеї православних церков у Радимні, Дальовій та Волі Яслиській[2]. З XVII століття село зветься Волею Нижньою. У селі, яке мало площу 11,29 км², переважало лемківське населення. Станом на 1898 рік у Волі Нижній проживало 539 осіб (88 хат). Кровопролитні бої точилися на околицях Волі Нижньої у часи Першої світової війни. У 1914—1915 роках на підйомі гори Камінь воювали австрійська та російська армії. Загиблих поховано у братській могилі в місцевому урочищі Чернина (пол. Czernina). До 1945 року в селі було майже чисто лемківське населення: з 610 жителів села — 600 українців, 5 поляків і 5 євреїв[3]. Після Другої світової війни частину лемків вивезли в СРСР, решту під час операції «Вісла» депортували на понімецькі землі[4]. У їхніх домівках оселились поляки з Посади Яслиська і Яслиськ. У 1975—1998 роках село належало до Кросненського воєводства. ДемографіяДемографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
ПриміткиВікісховище має мультимедійні дані за темою: Воля Нижня
Література
|