Волтер Міллер-молодший
Волтер Майкл Міллер-молодший (англ. Walter Michael Miller, Jr.; 23 січня 1923, Нью-Смірна-Біч, Флорида — 9 січня 1996) — американський письменник-фантаст. Найбільш відомий завдяки роману «Кантата за Лейбовіцем» (англ. A Canticle for Leibowitz), який отримав премію «Г'юго» в 1961 році і був єдиним завершеним романом автора виданим за його життя. Здебільшого він працював в жанрі малої форми. БіографіяМіллер народився 23 січня 1923 в місті Нью-Смірна-Біч, штат Флорида. Вчився в університеті Теннессі і в Техаському університеті на інженерній спеціальності. Протягом другої світової війни він служив в Військово-повітряних силах США радистом та кулеметником на бомбардувальнику. Загалом він брав участь в більш ніж п'ятдесятьох місіях над Італією. Зокрема він брав участь в бомбардуванні абатства Бенедиктинців в Монте Кассіно, що сильно вплинуло на нього. Джо Голдеман писав, що Міллер «мав посттравматичний синдром за тридцять років до того, як вигадали цю назву», а також про те що в його вітальні завжди було фото Рона Ковіца (відомого анти-воєнного активіста).[2] Після війни Міллер подався в католицизм. В 1945 він одружився з Анною Луїзою Бекер (англ. Anna Louise Becker) і мав чотирьох дітей. В 1952 в нього шість місяців після свого розлучення жила письменниця-фантаст Джудіт Мерріл, через що Міллер мав конфлікт з її чоловіком - Фредериком Полом.[3] Письменницька діяльністьМіж 1951 і 1957, Міллер написав близько чотирьох десятків науково-фантастичних оповідань і коротку повість «Художник сцени» (англ. «The Darfsteller»), яка принесла йому премію «Г'юго» за найкращу коротку повість в 1955. Також він писав сценарії до науково-фантастичного телешоу «Капітан Відео і його відеорейнджери» (англ. Captain Video and His Video Rangers). В 1955, 1956 і 1957 році він випустив три пов'язані повісті, з яких утворився роман «Кантата за Лейбовіцем». «Кантата за Лейбовіцем» це постапокаліптичний роман, дія якого розвивається навколо ордену монахів імені Лейбовіца. В романі присутні роздуми над циклічністю подій а також над впливом католицької церкви в темні часи. Даний роман виграв премію «Г'юго» за найкращий роман в 1961 році і вважається класикою жанру. Після успіху «Кантати», Міллер не писав нічого, проте його оповідання перевидавались, також вийшла радіо-адаптація на станціях WHA Radio і NPR по мотивах «Кантати за Лейбовіцем» в 1981 році. В 1992 році на BBC вийшла ще одна радіо-адаптація.[4] В останні роки Міллер зробився відлюдькуватим і уникав контакту з усіма, навіть з близькими родичами. За словами Террі Біссона Міллер хворів на клінічну депресію, проте це не завадило йому написати майже шістсот сторінок продовження до «Кантати». В січні 1996, після смерті дружини, він покінчив собі життя самогубством.[5] Продовження під назвою «Святий Лейбовіц і жінка на дикій кобилі» (англ. Saint Leibowitz and the Wild Horse Woman) була завершена Террі Біссоном і видана в 1997.[6] БібліографіяСерія «Кантата за Лейбовіцем»[7]
Короткі історіїВ дужках подано умовний переклад на українську мову.
Переклади українською
Див. також
Примітки
|