Войцех Рудий
Войцех Влади́слав Ру́дий (пол. Wojciech Władysław Rudy, нар. 24 жовтня 1952, Катовиці) — польський футболіст, що грав на позиції захисника. Насамперед відомий виступами за «Заглембє» (Сосновець), в якому провів майже всю ігрову кар'єру, а також національну збірну Польщі, у складі якої ставав срібним призером Олімпійських ігор 1976 року. Клубна кар'єраУ дорослому футболі дебютував 1970 року виступами за «Заглембє» (Сосновець), в якому провів тринадцять сезонів, взявши участь у 272 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі сосновецького «Заглембе», був основним гравцем захисту команди, двічі за цей час вигравши Кубок Польщі у 1977 та 1978 роках, а 1979 року Войцех був визнаний найкращим гравцем року в Польщі за версією видання «Piłka Nożna». Протягом 1983–1984 років захищав кольори фінського клубу КуПС, після чого повернувся до «Заглембє» (Сосновець), проте за сезон зіграв лише три матчі в чемпіонаті і 1985 року завершив ігрову кар'єру. Виступи за збірну1974 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Польщі в товариській грі проти збірної Канади. У складі збірної був учасником Олімпіади в Монреалі в 1976 році, де разом зі збірною став срібним призером турніру, та чемпіонату світу 1978 року в Аргентині. Єдиний гол за збірну забитв 17 жовтня 1979 року в Амстердамі, допомігши «кадрі» здобути нічию 1:1 у матчі з Нідерландами. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала вісім років, провів у формі головної команди країни 39 матчів, забивши 1 гол. Після завершення кар'єриПісля завершення кар'єри протягом 10 років працював футбольним арбітром. З навчального року 2000/2001 був директором початкової школи № 23 у місті Сосновець[2], а також обіймав посаду спортивного директора клубу «Заглембє» (Сосновець). 24 квітня 2007 року був затриманий прокуратурою Вроцлава через розслідування щодо корупції в польському футболі[3][4]. 26 квітня 2007 року звільнений з в'язниці після співпраці з прокурором під заставу в розмірі 20 000 злотих. Наступного дня він повернувся на посаду директора школи, з якої, однак, був звільнений через кілька тижнів[5]. Титули та досягнення
ІндивідуальніПримітки
Посилання
|