Вишневський Олег Анатолійович

Вишневський Олег Анатолійович
 Солдат
Загальна інформація
Народження21 серпня 1978(1978-08-21)
Луцьк
Смерть5 вересня 2014(2014-09-05) (36 років)
Весела Гора
ПохованняЛуцьке головне міське кладовище (Гаразджа)d Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдоВишня
Військова служба
Роки служби2014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військТериторіальна оборона
Формування
 «Айдар»
Війни / битви

Війна на сході України

Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вишневський.

Оле́г Анато́лійович Вишне́вський (нар. 21 серпня 1978(19780821) — пом. 5 вересня 2014) — солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис

Народився 1978 року в місті Луцьк. До 1993 року навчався у Луцькій ЗОШ № 10, 1996-го закінчив Луцьку вечірню школу. Протягом 1997—1999 років проходив військову службу у Львові. Від 2000 року працював водієм в управлінні освіти, науки та молоді Волинської ОДА, потім — приватним таксистом. Виховував сина Іллю.

Учасник Євромайдану. В часі війни — боєць 2-ї роти «Захід» 24 батальйону територіальної оборони «Айдар», псевдо «Вишня».

5 вересня 2014 року, російські диверсанти здійснили атаку із засідки на бійців 2 роти батальйону поблизу м. Щастя біля села Весела Гора (Слов'яносербський район). До колони вийшли люди з українським прапором, але коли машини зупинились, вони відкрили вогонь із засідки з кулеметів. Потім добивали поранених пострілами. Тоді ж зникли старший сержант Олександр Скиба та солдат Юрій Король.

Похований в м. Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.

Без Олега лишились дружина та син Ілля 2009 р.н.

Нагороди та вшанування

  • Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно)[1].
  • Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно)[2].
  • Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
  • Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно)[1].
  • На будинку, де проживав Олег, на його честь встановлено меморіальну дошку[1].
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 4, ряд 9, місце 13
  • Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 5 вересня[4]

Примітки

  1. ↑ а б в Почесний громадянин міста Луцька. lutskrada.gov.ua. Офіційний сайт Луцької міської ради. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  2. ↑ Про присвоєння звання «Почесний громадянин Волині». volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
  3. ↑ Указ Президента України від 12 березня 2021 року № 97/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
  4. ↑ Герої не вмирають — Вони в віках живуть! В Міноборони вшанували загиблих Українських воїнів

Посилання

Емблема Збройних сил України Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.