|
Веренич В'ячеслав Леонтійович
В'ячеслав Леонтійович Веренич (12 березня 1924, Рухча — 27 серпня 1999, Мінськ) — білоруський мовознавець, полоніст, славіст. Кандидат філологічних наук. Батько Леонтій Якович Веренич. Мати Олександра Григоріївна Шпаковська. Вереничи і Шпаковські належали до родів православної пинської шляхти. Дружина Галина Іванівна Веренич. Сини Сергій і Вадим. БіографіяОсвітаЗакінчив рухчинську початкову школу, плотницьку семирічну школу і Пінську гімназію (1939). Шестимісячні вчительські курси. Закінчив заочно Пінське педучилище (1944–1946), Пінський учительський інститут (1948–1952) і Мінський педагогічний інститут ім. А. М. Горького (1953–1956). З 28 січня 1957 в аспірантурі Інституту мовознавства АН БРСР. Навчався у аспірантурі Інституту слов'янознавства АН СРСР в 1958–1961. РоботаЗ серпня 1940 до липня 1941 працював завідувачем і вчителем початкової школи на х. Могильно Столінського району. З вересня по листопад 1941 року вчитель початкової школи в Ворсині на Столинщині. Директор глинковської семирічної школи (1949–1953). Інспектор столинського відділу народної освіти в 1953–1955. Завідувач столинського відділу народної освіти (1955–1957). З 28 грудня 1961 до 31 травня 1995 працював в загального і слов'янського мовознавства Інституту мовознавства ім. Я.Коласа Академії Наук БРСР (пізніше Національної Академії Наук Білорусі). ПолоністикаВ 1967 році створив дослідницьку групу по вивченню польських говірок на території СРСР. Результатом її праці став збірник «Польські говірки в СРСР» (у 2-х частинах). 27 червня 1975 захистив дисертацію на тему «Проблеми інтерференції в острівних говірках. На матеріалі мазурської говірки на Поліссі і Нижній Силезії». Автор понад 120 публікацій. Регіональні дослідженняЗ 1965 року познайомився з дослідником Західного Полісся діалектологом Федором Климчуком. З земляками дослідник розмовляв виключно рідною західнополіською говіркою. В 1999 році став одним з ініціаторів створення Західнополіського науково-краєзнавчого товариства «Загороддя». З 1960 створив ономастичну програму і почав дослідження в Столинському і Пінському районах. Збір матеріалів вівся до 1985 року. Усього досліджено 140 населених пунктів. 19 вересня 1997 року на семінарі присвяченому фотовиставці «Полісся якого не знаємо» прочитав доповідь «Прізвища жителів Столинщини». 6 січня 1997 року виступав на засіданні товариства «Загороддя» з доповіддю «Етнографічне дослідження Полісся в XIX-ХХ стст.». З 1999 року зібрані матеріали разом із вступними статтями розміром у 40 авторських аркушів упорядковані Федором Климчуком і надруковані в книзі «Веренич В. Л., Поліський архів». Джерела
|
||||||||||||||||
.svg){kind=small}