Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр

Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр
латис. Ventspils Starptautiskais radioastronomijas centrs Редагувати інформацію у Вікіданих
 Редагувати інформацію у Вікіданих
57°33′13″ пн. ш. 21°51′18″ сх. д. / 57.553493° пн. ш. 21.854916° сх. д. / 57.553493; 21.854916 Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Латвія Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайт:virac.eu
Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр. Карта розташування: Латвія
Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр
Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр
Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр (Латвія)
Мапа
CMNS: Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр (ВМРАЦ, Ventspils International Radio Astronomy Centre, VIRAC) заснований в 1971 році в Ірбене (в радянський час «Вентспілс-8»), за 30 км на північ від міста Вентспілс, Латвія на березі Балтійського моря. Створений був радянськими військами як Станція космічної розвідки «Зірка» (часто згадується назва «Зірочка»), в/ч 51429 (649 окремий пункт розвідки радіовипромінювань космічних об'єктів «Вентспілс»)[1], а в 1994 році, після відходу військових, став підпорядковуватися Латвійської академії наук. У 2004 році ВМРАЦ був переданий Вентспілському університетському коледжу (Вентспілська вища школа). Основною метою для ВМРАЦ зараз є входження в Європейську радіоінтерференційну мережу (EVN).

Керівники обсерваторії

  • професор Горєлік — один із творців системи «Зірка»
  • 1996 - 2005 — Edgars BERVALDS - директор ВМРАОЦ[2]
  • зараз — Юріс Жагарс (Žagars Juris) - директор ВМРАОЦ

Історія обсерваторії

Влітку 1967 року на найзахіднішій точці СРСР почалося будівництво 649-го окремого пункту розвідки радіовипромінювань космічного простору. Станція космічної розвідки «Зірка» (в/ч 51429) була побудована в 1971 році. На базі центру було 4 радіотелескопи. Основними завданнями станції були перехоплення сигналів з супутників і військових баз і стеження за супутниками. Спеціально для станції космічної розвідки було побудовано селище Ірбене, в якому жило 2000 осіб — військові та їхні сім'ї.

У зв'язку з відходом російських військ з Латвії 22 липня 1994 року станцію було передано в розпорядження Латвійської академії наук. Військові демонтували і вивезли з собою один радіотелескоп. На базі радіотелескопів, що залишилися, у 1996 році було утворено Вентспілський міжнародний радіоастрономічний центр (ВМРАЦ). У 1999 році було підписано договір про участь ВМРАЦ у роботі мережі LFVN (РНДБ-спостереження). Але робота з LFVN була недовгою. У 2004 році ВМРАЦ було передано Вентспілській вищій школі. З 2007 року обсерваторія знову бере участь у проекті LFVN, беручи участь у прийманні сигналів, відбитих від об'єктів ближнього космосу на довжині хвилі 6 см. Основні тематики досліджень, які проходять в даному центрі: радіоастрономія, радіоінтерферометрія, астрометрія, фізика Землі і Сонця. В даний момент[коли?] у Центрі працює 24 співробітники.

Зовнішні відеофайли
 Встановлення оновленої антени 10 червня 2015 року на YouTube

У 2014-2015 роках антена РТ-32 пройшла глибоку модернізацію[3][4][5]. Крім головного інструмента обсерваторії, було оновлено радіотелескоп РТ-16[6].

Інструменти обсерваторії

  • П-400 або РТ-32 «Сатурн» (D = 32 м, F = 11,5 м, Fефект = 87 м, S = 400 м2, побудований в 1974 році) — приймальна антена в сантиметровому і дециметровому діапазонах[7] (часто зустрічається помилкова назва «Юпітер»)
  • РТ-16 «Плутон» — (часто зустрічається помилкова назва «Сатурн»)
  • РТ-8 «Уран» — побудований в 1969 році. Демонтований в 1993 році.
  • Мала радіоантена (діаметр ~3 метрів) (1970-1993 рр.) кодове позначення «Меркурій» або «#4»
  • 2-х метровий радіотелескоп — працює для астрономічних досліджень (встановлений у 2000-х роках)

Відділи обсерваторії

  • Відділ радіоастрономії
  • Відділ супутникових технологій

Напрямки робіт

Цікаві факти

  • Від ВМРАЦ до Ірбене йде підземний хід, який видно з поверхні[8] як вал довжиною 3 км. На даний час він законсервований[9]
  • Радіолокатор в Ірбене визнаний журналістами Балтійських країн одним з найцікавіших туристичних об'єктів у Латвії[10]

Див. також

Примітки

  1. ↑ 649 окремий пункт розвідки радіовипромінювань космічних об'єктів «Вентспілс»[недоступне посилання з листопадаа 2019]
  2. ↑ Director and Chairman of the Scientific Council, Ventspils International Radio Astronomy Centre (VIRAC), 1996 - 2005. Архів оригіналу за 9 вересня 2010. Процитовано 15 квітня 2019.
  3. ↑ Демонтаж антени в кінці 2014 року. Архів оригіналу за 30 січня 2016. Процитовано 15 квітня 2019.
  4. ↑ Фото: Антену Ірбенського радіотелескопа встановили за допомогою величезного крана (рос.). lsm.lv. 10 червня 2015. Архів оригіналу за 2 січня 2017. Процитовано 8 грудня 2016.
  5. ↑ ltvpanorama (3 січня 2016). Irbenē pēta Visuma melnos caurumus (латис.). YouTube. Процитовано 9 грудня 2016.
  6. ↑ Ventspils (31 липня 2015). Ventspils Augstskolas radioteleskops RT-16 iegūst jaunu antenu (латис.). YouTube. Процитовано 9 грудня 2016.
  7. ↑ Технические характеристики РТ-32. Архів оригіналу за 30 липня 2010. Процитовано 29 серпня 2010.
  8. ↑ Фото просіки над ходом. Архів оригіналу за 28 жовтня 2010. Процитовано 15 квітня 2019.
  9. ↑ цей вал насправді підземний хід до самого містечка Ирбене, довжиною 3 км. Але він законсервований.
  10. ↑ Журналисты признали интересным туристическим объектом Ирбенский радиолокатор. Архів оригіналу за 23 липня 2010. Процитовано 15 квітня 2019.

Посилання

Музичний проект «RT-32 Acoustic Space Lab»:

Публікації в базі даних NASA (ADS: