uk %D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B0%D0%B4%D1%86%D1%8F %D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9

Великорадця (також великий урядник^[1], управитель, намісник) краківсько-сандомирський (пол. Wielkorządca krakowsko-sandomierski, лат. magnus procurator) — центральний урядник Корони Королівства Польського, який управляв королівськими маєтками у Малопольщі.

Історія

Існування краківського великорадці вперше було засвідчене Яном Длугошем 1356 року, уряд називався прокуратор генеральний. Перед 1390 роком було виокремлено королівщини краківські та сандомирські, посада набула назви виликорадця краківсько-сандомирський. На початку XV століття уряд набув загальномалопольського характеру.

Після утворення королем Августом ІІ спеціального уряду — Камери, яка займалася управлінням столовими маєтками короля, уряд великорадці був ліквідований.

Обов'язки

Великорадця контролював доходи королівської скарбниці, наглядав за Вавельським замком (окрім скарбниці), контролював судноплавство по Віслі, осаджував колоністів у великорадах (королівщинах у Малопольщі, окрім землі Сондецької та жуп соляних). Йому підлягали маєтності земські, чинші, данини, роботизни і міські доходи з маєтків великорадських. Великорадця був також начальником цеху краківських ткачів.

Внаслідок постійного зменшення королівщин через їх постійні роздачі, дарування, застави, у XVIII столітті серед доходів з цих маєтків залишилися лише збори з млинів і оренди у Кракові та мита, зібрані біля міських воріт.

Деякі відомі великорадці

Примітки

↑ Михайловський В. Вищі урядники Руських воєводств Польського королівства у 1506—1572 роках. Відкрита/закрита група 1 // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи: збірник наукових праць. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. — Випуск 3. — С. 85.

Джерела та література

A. Franaszek, Działalność wielkorządców krakowskich w XVI wieku, Kraków 1981.
Zbigniew Góralski, Urzędy i godności w dawnej Polsce, Warszawa 1998, s. 126—127.
Zygmunt Gloger: Encyklopedja staropolska ilustrowana (tom ІІІ — Krakowskie wielkorządy). Warszawa: Druk P. Laskauer, W. Babicki, 1903.

Посилання

Стаття «Wielkorzadca-krakowski» у «Encyklopedia PWN» [1] [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Стаття «Wielkorzady» у «Encyklopedia PWN» [2] [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]
Wojcech Kalwat. Wielkorzadca krakowski [3] [Архівовано 1 серпня 2019 у Wayback Machine.]

[1] Михайловський В. Вищі урядники Руських воєводств Польського королівства у 1506—1572 роках. Відкрита/закрита група 1 // Проблеми історії країн Центральної та Східної Європи: збірник наукових праць. — Кам'янець-Подільський: Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, 2012. — Випуск 3. — С. 85.