Велика Кроква

Велика Кроква
імені Станіслава Марусара
Wielka Krokiew im. Stanisława Marusarza
Розташування
Місто:Закопане
Країна:Польща Польща
Клуб:АЗС Закопане, Вісла Закопане
Побудований:22 березня 1925 року
Рекорд:147 м Yukiya Satō
Великі події
Першості світу:Кубок світу, Континентальний Кубок, Літній Гран-прі, Кубок FIS, Літній Континентальний Кубок, Кубок світу по лижному двоборству.
Велька Крокєв

Велика Кроква імені Станіслава Марусажа (пол. Wielka Krokiew im. Stanisława Marusarza) — великий лижний трамплін для стрибків з конструкційним пунктом K125 і розміром HS140, розміщений на північному схилі гори Кроква[pl] (1378 м) в Закопане у Польщі. З 1989 року названий на честь Станіслава Марусажа (у 1932—1989 роках імені Кароля Стриєнського). Є частиною Центру підготовки до олімпійських змагань у Закопане та керується Центральним осередком спорту. Поблизу розміщений комплекс Средньої Крокви[pl] імені Броніслава Чеха.

Найбільший лижний трамплін у Польщі[1] та один із двох великих гірськолижних об'єктах в країні (разом зі трампліном Адама Малиша у Віслі-Малінці).

Природний пагорб захищений лісом і не має штучно піднятої стартової вежі, на якій починається з'їзд. Обладнаний: ігелітом, штучним освітленням та льодовими доріжками, що дозволяє стрибати при температурі до 20°C[2][3].

Побудований за проєктом інженера Кароля Стриєнського і офіційно відкритий 22 березня 1925 року під час змагань зі стрибків.

На трампліні відбулося багато міжнародних спортивних змагань, серед яких: змагання зі стрибків з трампліна під час Чемпіонатів світу з лижних видів спорту (1929, 1939, 1962) та Зимової Універсіади (1993, 2001), змагання Кубка світу (з сезону 1979/1980), Кубок Континенту (з сезону 1992/1993), Кубок FIS (з сезону 2012/2013), літній Гран-прі (з сезону 2004) та Кубок світу з лижного двоборства (з сезону 1998/1999). Багаторазово на ньому відбувалися Чемпіонати Польщі із стрибків з трампліну (вперше в 1927 році).

Історія

Велика Кроква (1962)
Велика Кроква (2008)

У 1886 році Закопане офіційно отримало статус курорту. Після здобуття Польщею незалежності кожен курорт країни був зобов'язаний розвивати так званий регуляторний план, що полягає в упорядкуванні просторової політики міста та окресленні незабудованої території, призначеної для відпочинку та спорту. У 1923 році з ініціативи Міністерства публічної діяльності, територія від Кузні[pl] до вершини Крокви була охоплена новим проєктом архітектурного управління, створеного в 1922 році інженером Каролем Стриєнським — як туристично-спортивний парк, який був включений до регулятивного плану міста Закопане. Проект включає численні спортивні споруди, в тому числі лижний трамплін. Для реалізації задуманих планів було створено компанію «Спортивний парк» (Park Sportowy) з священиком-скелелазом Яном Гумполою на посаді президента[4] і розпочато реалізацію інвестицій[5].

Гірськолижний трамплін на Крокві не найстарший об'єкт такого типу в Польщі, оскільки вже в 1920 році був побудований трамплін в долині Яворинки. Через кілька років відстані, які можна було досягти на ньому (менше 40 метрів), перестали відповідати можливостям, які ніс з собою швидкий розвиток дисципліни. Конструкція об'єкту в районі гори Крокви повинна була зробити можливими безпечні стрибки понад 40 метрів. Ще один аспект зробив новий гірськолижний трамплін кращим, від явожинського — локалізація (розміщений ближче до центру міста та на схилі, що гарантує довше утримання снігового покрову).

На місце будівництва обрано північний схил вершини Крокви — територію орендувала на 50 років на дуже вигідних умовах компанія «Спортивний парк» у графа Владислава Замойського. Генеральний проект трампліна був підготований у 1923 році Каролем Стрийєнським[4], а технічна документація — шведським інженером із прізвищем Sellström або Sandström. Перш ніж будівництво розпочалося, весь проект отримав позитивний відгук Державної ради з охорони природи і — як повідомляв тижневик «Голос Закопанський» (пол. Głos Zakopiański) від 25 грудня 1923 року — відбулась консультація з «авторитетами гірськолижного спорту»[4]. Підкреслювалася безпека конструкції трампліна та його сучасність. Однак через недостатні фінансові ресурси роботи не вдалося провести за запланованим графіком. З ініціативи Стриєнського бажаючі могли придбати акції для будівництва, а велику роль в будівельних роботах відіграла армія. Переважна більшість робіт була завершена до кінця 1924 року, однак попередньо добудований об'єкт — довжиною 78 метрів, висотою 114 метрів та нахилом порогу 38 градусів — був введений у експлуатацію наприкінці січня 1925 року (у січні 1925 року Міська рада Закопане підтримала «Спортивний парк» субсидією для трампліна). Урочиста інавгурація в поєднанні із змаганнями зі стрибків відбулася 22 березня 1925 року. Першим переможцем і рекордсменом трампліну Велика Кроква став Станіслав Генсеніца-Сєчка (30 м, 36 м), після нього Генрик Мюкенбрун (32 м, 29 м) та Александр Розмус (29,5 м, 33 м). Після проведення змагань були ще завергені останні будівельні роботи.

Перший рекорд, як на той час, не був надзвичайним (оскільки змагання відбувалися у жахливу погоду та на поганому снігу)[4] і не змінився під час наступних змагань (чемпіонат в Закопане, що відбувся 16-17 січня 1926 року), а через дефіцит снігу відстань розбігу тоді зменшилась вдвічі. Незважаючи на це, Станіслав Генсеніца-Сєчка набрав відстань 34,5 метрів, однак перше місце дісталося норвежцю Вільгельму Столпе (норв. Wilhelm Stolpe), тренеру-любителю, який в сезоні тренував стрибунів із закопанського клубу. Лише через кілька днів, 24 січня 1926 року, Тадеуш Зидел встановив новий рекорд (40,5 метрів), і від того часу зійшла лавина щораз кращих результатів, що здобувались на трампліні Велика Кроква, який в той час був кілька разів перебудовуваний, а преса писала про великі можливості, які він ще може дати.

Спеціально для Чемпіонату світу з лижних видів спорту 1929 року дещо змінено гору розгону, стрибок (на якому були побудовані трибуни), змінено профіль трампліну та суддівську ложу. За змаганнями спортсменів при мінус 30 градусах стежило близько 10 000 глядачів. У 1932 році помер один із творців трампліну Велика Кроква — Кароль Стриєньський і з того часу до 1989 року трамплін був названий його ім'ям.

Велика Кроква двічі приймала таку велику спортивну подію, як Кубок світу — у 1939 та 1962 роках. В обох випадках через брак снігу його доводилося привозити з-за меж Закопаного — перед останнім чемпіонатом, як виявилося, без потреби, оскільки за кілька днів до змагань випав великий сніг, який довелося прибрати бульдозерами та людьми на лижах. У день змагань було встановлено два рекорди: кількість глядачів під трампліном (понад 120 000, досі не побитий) та довжина стрибка (103 метри Гельмута Рекнагеля).

З 1980 року (з перервами в 1981—1989 рр., 1991—1995 рр., 1997 р., 2001 р.) на трампліні Велика Кроква проходять найважливіші змагання зі стрибків з трампліну — Кубок світу. У 1999, 2001, 2007 та 2008 роках відбулись також змагання Кубку світу з лижного двоборства.

Тричі Велика Кроква приймала спортсменів під час чемпіонатів світу (більше разів — сім разів — чемпіонати світу проходили лише в Лахті, а у Фалуні — п'ять разів). На трампліні Велика Кроква під час зимової Універсіади (2001 року) відбулось змагання зі стрибків, переможцем якого став Лукаш Кручек. Влітку 2004 року застелено пластикове покриття (ігеліт), завдяки чому на Великій Крокві можна проводити змагання в літній сезон. Велика Кроква була ареною перших в історії нічних стрибків під час Гран-Прі (2004).

Перше змагання в рамках Кубку світу відбулось тут у 1980 році в присутності 40 000 глядачів.

1989 року Національна рада Закопаного змінила покровителя трампліну — ним став Станіслав Марусаж, відомий як «король трампліну Великої Крокви».

6 червня 1997 року, під час VI. апостольської поїздки до Польщі Івана Павла II, під трампліном Велика Кроква відбулася меса, яку відправив папа Іван Павло ІІ, в якій взяло участь від 250 000 до 300 000 вірних[6].

1 січня 2000 року Велика Кроква втратила схвалення FIS, що означало, що жодне змагання не може проводитися на ній під егідою цієї організації. Останнє було визнане на засіданні в Гаррахові за умови реконструкції трампліну, включно із зміною старої вежі арбітрів. Робота розпочалася 3 серпня 2000 року, більшість якої була завершена через чотири місяці. Вартість робіт склала 2,2 млн злотих. Окрім зміни параметрів (зсув конструкторського пункту, зміна кута нахилу столу відриву та зіскоку, укорочення зіскоку, зменшення нахилу подіуму трампліна з 7 до 0 градусів) перебудовано каналізаційну мережу та проведено дренаж на зіскоку та пробігу.

У 2004 році відбулася реконструкція, під час якої було покладено пластикове покриття, а Закопане отримало право організовувати літні Гран-прі зі стрибків на лижах. У 2009—2011 роках на суму понад 12 мільйонів злотих під трампліном був побудований триповерховий павільйон, в якому розміщувались помешкання для VIP-персон, виставкові-експозиційні зали та стенди для спортивних коментаторів.

У 2016—2017 роках на трампліні пройшла розбудова, проведена в два етапи. У середині серпня 2016 року розпочався перший етап реконструкції, в який входив демонтаж старої конструкції з подальшим будівництвом нової — бетонної, а також складанням льодових доріжок та зміною кута нахилу порогу трампліна з 10,5 до 11 градусів. Завершення робіт заплановано на листопад-грудень 2016 року[7][8]. Реконструкція наїзду була завершена згідно з планом[9] і 26 грудня 2016 року на об'єкті відбувся чемпіонат Польщі із стрибків з трампліна. Навесні 2017 року розпочався другий етап, під час якого відбудували зіскок трампліну: гора приземлення була опущена, нижня частина зіскоку трохи поглиблена, смуги та сходи замінені, а трамплін отримав нове пластикове покриття. Заплановані витрати на модернізацію мали становити приблизно 10 млн злотих[10], але після завершення робіт у листопаді 2017 року їх оцінювали у 12 млн злотих[11][12]. 19 листопада 2017 року трамплін отримав схвалення FIS, дійсне до 18 листопада 2022 року, необхідне для проведення змагань найвищого рейтингу, таких як Кубок світу, Континентальний Кубок, Літній Гран-прі, Кубок FIS, Літній Континентальний Кубок або Кубок світу по лижному двоборству[13][14]. Після реконструкції конструкційний пункт становить 125 метрів, а розмір трампліна — 140 метрів[12].

Велика Кроква — це тренувальна база для стрибунів з Вісла Закопане (пол. Wisła Zakopane) та АЗС Закопане (пол. AZS Zakopane).

Характеристика

На сьогоднішній день це найбільший трамплін у Польщі, який має схвалення FIS.

Параметри трампліна[14]

  • Конструкторський пункт: 125 м
  • Висота трампліна (HS): 140 м
  • Довжина рампи: 98,7 м
  • Нахил рампи: 35°
  • Довжина столу відриву: 6,5 м
  • Нахил столу відриву: 11°
  • Висота столу відриву: 3,13 м
  • Нахил зіскоку: 34,3°

Трибуни

На даний час на трибунах та околицях трампліну Велика Кроква може розміститися близько 40 000 чоловік, що робить його одним з найбільших спортивних споруд у Польщі за місткістю трибун. Наразі глядачам на змаганнях з найвищого рейтингу Кубку світу з погляду безпеки та комфорту перегляду доступно до 25 000 квитків[15]. Рекорд глядачів на трампліні Велика Кроква було побито під час чемпіонату світу з лижних видів спорту в 1962 році, коли змагання зі стрибків спостерігала рекордна кількість вболівальників — 120 000. Під час змагань з Чемпіонату світу 2002 року під трампліном зібралося понад 53 тис. глядачів.

Циклічні змагання, що відбуваються на трампліні

Національні

  • Чемпіонати Польщі
  • Святкові змагання
  • Кубок ТЗН

Міжнародні

Велика Кроква (2012)
  • Кубок світу (1980, 1990, 1996, 1998, 1999, з 2002 року по теперішній час)
  • Кубок світу по лижному двоборству (1999, 2001, 2007, 2008)
  • Континентальний Кубок (1994, 1997, 2003—2011, з 2013 року по теперішній час)
  • Кубок FIS (з 2013 року по теперішній час)
  • Літній Гран-прі (2004—2009, 2011, 2019)

Крім того, на трампліні Велика Кроква відбулися також:

Рекордсмени на пагорбі

Офіційний рекорд трампліну становить 147 м і належить Yukiyi Satō. Рекорд був встановлений 25 січня 2020 року під час другої серії командних змагань Кубка Світу і є кращим на 3,5 м від попереднього, авторства Давіда Кубацького. Японцеві також належить літній рекорд трампліну — 145 метрів. Таку дистанцію він здобув під час першої серії індивідуального змагання літнього Гран-прі 2019 року.

Відповідно до вказівок Міжнародної федерації лижного спорту, рекорди, встановлені під час національних чемпіонатів або в передконкурсних тренуваннях, не визнаються (крім того, рекорди з Континентального кубка — також з основних змагань — не обліковуються як офіційні).

Таблиця рекордів

неофіційні рекорди курсивом

Lp. Дата Спортсмен Результат Змагання
1. 25.03.1925 Станіслав Генсеніца-Сєчка 36 m змагання зі стрибків
2. 1925 Станіслав Генсеніца-Сєчка 39 m
3. 24.01.1926 Тадеуш Заидел 40,5 m змагання зі стрибків
4. 01/02.1927 Юзеф Ланкош 47 m позаконкурсна серія Чемпіонату Польщі 1927
5. 01/02.1927 Юзеф Ланкош 49,5 m позаконкурсна серія Чемпіонату Польщі 1927
6. 18.03.1928 Броніслав Чех 61 m Чемпіонат Польщі 1928
7. 10.02.1929 Броніслав Чех 63 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
– 10.02.1929 Сігмунд Рууд 71,5 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929, падіння
(7.) 10.02.1929 Фрацишек Цукєр 63 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
9. 10.02.1929 Станіслав Генсеніца-Сєчка 66 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1929
10. 1932 Станіслав Марусаж 72 m
11. 11.02.1934 Станіслав Марусаж 74 m Чемпіонат Польщі 1934
12. 24.02.1935 Реідар Андерсен 76 m Чемпіонат Польщі 1935
13. 22.01.1938 Анджей Марусаж 76,5 m
14. 19.02.1939 Йозеф Брадль 80 m Чемпіонат світу 1939
15. 19.02.1939 Біргер Рууд 81,5 m Чемпіонат світу 1939
– 19.02.1939 Ян Куля 85,5 m позаконкурсна серія Чемпіонату світу 1939
16. 1948 Станіслав Марусаж 83,5 m
17. 1948 Станіслав Марусаж 85 m
– 1954 Станіслав Марусаж 92,5 m падіння
18. 1955 Антоні Вєчорек 86,5 m
19. 18.03.1956 Harry Glaß 88 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1956
20. 02.04.1956 Роман Генсеніца-Сєчка 93,5 m позаконкурсна серія пасхальних змагань зі стрибків
– 02.04.1956 Анджей Генсеніца-Сєчка 98 m позаконкурсна серія пасхальних змагань зі стрибків
21. 1961 НДР Karl Schramm 98,5 m
22. 25.02.1961 СРСР Ніколай Шамов 99,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1961
23. 26.02.1961 СРСР Ніколай Шамов 100 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1961
24. 25.02.1962 НДР Гельмут Рекнагель 103 m Чемпіонат світу 1962
25. 20.03.1966 НДР Горст Квік 105,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1966
26. 24.01.1967 Чехословаччина Їржі Рашка 107 m Кубок Дружби 1967
27. 1967 Юзеф Коциан 107,5 m
28. 10.03.1968 Юзеф Пшибила 108,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1968
29. 1968 Юзеф Пшибила 109 m
30. 05.03.1969 НДР Манфред Вульф 111,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1969
31. 20.03.1971 Ханс Шмідт 112 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1971
32. 01.04.1973 Тадеуш Павлусяк 113 m весняні змагання зі стрибків
33. 09.02.1975 Марек Пах 114 m Чемпіонат Польщі 1975
34. 09.02.1975 Станіслав Бобак 115,5 m Чемпіонат Польщі 1975
35. 12.03.1978 Фінляндія Keijo Korhonen 116 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1978
36. 18.02.1979 Пйотр Фіяс 116,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1979
37. 03.1985 Пйотр Фіяс 117 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1985
38. 03.1985 Чехословаччина Jiří Malec 119 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1985
39. 03.1986 Ян Коваль 122,5 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1986
40. 14.03.1987 Ян Коваль 123 m Пам'яті Броніслава Чеха та Гелени Марусаж 1987
41. 1992 Збігнєв Клімовський 124 m
42. 22.01.1995 Норвегія Арве Ворвік 128 m Континентальний кубок 1994–95
– 31.03.1995 Войцех Скупєнь 130 m Чемпіонат Польщі 1995 (тренування)[16]
43. 27.01.1996 Словенія Primož Peterka 130 m Кубок світу 1995–96
– 1996 Александр Бойда 130,5 m
– 04.03.2001 Австрія Стефан Кайзер 135,5 m Континентальний кубок 2000–01
– 26.12.2002 Адам Малиш 136,5 m Чемпіонат Польщі 2002
44. 18.01.2003 Німеччина Свен Ханнавалд 140 m Чемпіонат світу 2002–03
L1. 05.09.2004 Норвегія Данієль Форфанг 139,5 m Гран-прі 2004, літні
– 11.03.2005 Фінляндія Juha-Matti Ruuskanen 141,5 m Континентальний кубок 2004–05
(L1.) 25.08.2007 Адам Малиш 139,5 m Гран-прі 2007, літні
(44.) 23.01.2010 Австрія Грегор Шліренцауер 140 m Кубок світу 2009–10
46. 23.01.2010 Сімон Амманн 140,5 m Кубок світу 2009–10
– 18.08.2013 Адам Руда 139,5 m Кубок FIS 2013–14, літній
– 24.03.2015 Клеменс муранька 144 m Чемпіонат Польщі 2015, підтримка
– 24.03.2015 Пйотр Жила 141,5 m Чемпіонат Польщі 2015, підтримка
– 24.03.2015 Каміль Стох 141,5 m Чемпіонат Польщі 2015
47. 27.01.2018 Каміль Стох 141,5 m Чемпіонат світу 2017–18
– 18.02.2018 Пйотр Кудзя 143,5 m Загальнонаціональна олімпіада молоді 2018 (лижне двоборство)
– 23.09.2018 Словенія Anže Semenič 140 m Літній континентальний кубок 2018, літній (пробна серія)
48. 19.01.2019 Німеччина Маркус Айзенбіхлер 143 m Кубок світу 2018–19
49. 19.01.2019 Давід Кубацкі 143,5 m Кубок світу 2018–19
– 17.03.2019 Словенія Bor Pavlovčič 143,5 m Континентальний кубок 2018–19, пробна серія
– 17.08.2019 Давід Кубацкі 142 m Гран-прі 2019, літні (пробна серія)
L3. 17.08.2019 Німеччина Карл Гайгер 141,5 m Гран-прі 2019, літні
L4. 17.08.2019 Словенія Тілен Бартол 144,0 m Гран-прі 2019, літні
L5. 18.08.2019 Японія Yukiya Satō 145,0 m Гран-прі 2019, літні
50. 25.01.2020 Японія Yukiya Satō 147 m Кубок світу 2019–20

Галерея

  • Велика Кроква перед ремонтом
    Велика Кроква перед ремонтом
  • Велика Кроква під час змагань з Кубка світу (2007)
    Велика Кроква під час змагань з Кубка світу (2007)
  • Велика Кроква вигляд з Губалувки — на передньому плані гелікоптер Сокіл ТОПР
    Велика Кроква вигляд з Губалувки — на передньому плані гелікоптер Сокіл ТОПР
  • Велика Кроква вигляд з вулиці Пілсудського
    Велика Кроква вигляд з вулиці Пілсудського

Див. також

  • Комплекс гірськолижних стрибків Середній Крокві[pl]
  • Кубок світу з гірськолижних стрибків у Закопане

Примітки

  1. ↑ а б skisprungschanzen.com. Największe skocznie na świecie. Процитовано 1 лютого 2011.
  2. ↑ а б Krawiec, Przemysław (10 жовтня 2016). Zakopane: Pierwsze skoki na torach lodowych już w listopadzie?. skoki24.pl. Процитовано 8 січня 2017.
  3. ↑ а б Jachimiak, Łukasz (23 листопада 2014). PŚ w Klingenthal. Szturc: Niemcy brylują, bo ich skocznie mają tory lodowe. Dobrze, że Stoch nie skakał. sport.pl. Процитовано 8 січня 2017.
  4. ↑ а б в г д Pinkwart, Maciej (19 червня 2009). Wielka Skocznia na Krokwi. Szukając inżyniera Sellströma. pinkwart.pl. Процитовано 19 січня 2018.
  5. ↑ а б zakopane.cos.pl. Historia Centralnego Ośrodka Sportu – Ośrodka Przygotowań Olimpijskich w Zakopanem. Процитовано 19 січня 2018.
  6. ↑ а б Tomasz Mateusiak. Mija 20 lat od wizyty papieża. Wizyty, która zmieniła Zakopane oraz górali (пол.). Gazeta Krakowska Plus. Процитовано 7 лютого 2019.
  7. ↑ а б Bucholz, Adam (8 січня 2017). Modernizacja Wielkiej Krokwi rozpoczęta!. skijumping.pl. Процитовано 3 листопада 2016.
  8. ↑ а б Informacja dotycząca modernizacji Wielkiej Krokwi. Spotkanie PZN-TZN-ZSMS Zakopane. pzn.pl. 18 жовтня 2016. Процитовано 8 січня 2017.
  9. ↑ а б Kosman, Alicja (20 грудня 2016). Kadra Narodowa A trenuje na Wielkiej Krokwi. pzn.pl. Процитовано 8 січня 2017.
  10. ↑ а б Leja, Bartosz (29 жовтня 2016). Trwają prace na Wielkiej Krokwi w Zakopanem, rozbieg ma nowe tory!. skokipolska.pl. Процитовано 3 листопада 2016.
  11. ↑ а б PŚ w Zakopanem: skocznia po modernizacji, zawody niezagrożone. "To tylko formalność". polskieradio.pl. 7 листопада 2017. Процитовано 14 листопада 2017.
  12. ↑ а б в Bucholz, Adam (21 листопада 2017). Wielka Krokiew już z homologacją. skijumping.pl. Процитовано 21 листопада 2017.
  13. ↑ а б Polska Agencja Prasowa. Jest homologacja, Wielka Krokiew dostała zielone światło od FIS. Przegląd Sportowy. Процитовано 21 листопада 2017.
  14. ↑ а б в Polski Związek Narciarski. Dane techniczne - o skoczni. Процитовано 14 січня 2019.
  15. ↑ а б Dane techniczne. worldcup-zakopane.pl. Процитовано 19 січня 2017.
  16. ↑ а б Skoki narciarskie: Małysz mistrzem / Najlepszy junior. archiwum.wyborcza.pl. 3 квітня 1995. Процитовано 30 січня 2018.
  17. ↑ Odliczanie przed konkursami PŚ w Zakopanem. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 1 травня 2020.

Посилання

Джерела