Василь Ваврик
Василь Ваврик (хресне ім'я Борис; 11 грудня 1911, Доброполе — 9 вересня 1996, Мондер, Канада) — український церковний діяч, священник УГКЦ, василіянин, доктор богослов'я, біблеїст, педагог, військовий капелан. Рідний брат історика Церкви і літургіста о. Михайла Ваврика ЧСВВ. ЖиттєписНародився 11 грудня 1911 року в селі Доброполе Бучацького повіту (нині Чортківський район Тернопільської області) в сім'ї Олексія (Олександра) Ваврика і Марії Ваврик (інша лінія Вавриків). Початкову школу закінчив у рідному селі, середню освіту здобув у Бучацькому місійному інституті імені святого Йосафата (1921–1924). 14 вересня 1924 року вступив до Василіянського Чину на новіціят у Крехові, де 14 січня 1928 року склав перші обіти, а вічні — 14 січня 1933 року. Довершував два роки гімназійних студій (т. зв. гуманістику) та риторику в Крехові 1926–1927 і Лаврові (1927–1929), філософію в Добромильському монастирі (1929–1931), а богослов'я в монастирі св. Юра в Кристинополі (1931/1932, мав рік перерви, і 1933–1934). Священничі свячення отримав у Крехівському монастирі 26 серпня 1934 року з рук Перемишльського єпископа Йосафата Коциловського. Після свячень працював на Закарпатті: в Ужгороді — викладав догматичне богослов'я, вступ до Святого Письма і церковну історію василіянським студентам богослов'я (1934–1935), і в Мукачеві — викладав латинську і німецьку мови, зоологію і ботаніку василіянським студентам гуманістики (1935–1937). У 1937–1940 роках продовжив богословські студії в Папському Григоріянському університеті в Римі[1], де на основі тези «De exegesi S. Basilii Magni» (захист 10 липня 1940) здобув докторат з богослов'я.[2] 3 липня 1941 року в Папському Біблійному інституті здобув ліценціят з біблійних наук.[3] У 1942–1943 роках був капеланом і перекладачем в італійській армії на Східному фронті; побував на сході України та в Росії. Влітку 1943 року опинився в Мерано (північ Італії), де кілька місяців чекав на звільнення зі служби.[4] З 1946 року працював у США, зокрема професором богослов'я та Святого Письма у колегії св. Василія Великого. У 1950–1954 роках — сотрудник парафії святого Юрія у Нью-Йорку. Редактор видавництва «Слово доброго пастиря» у США в 1954–1961 роках. У 1966 році навчався в Школі Біблії в Єрусалимі. Потім працював у Канаді (Ґримзбі, Оттава, Едмонтон, Мондер). Помер у Мондері 9 вересня 1996 року. Похований на українському католицькому цвинтарі святих апостолів Петра і Павла в Мондері. Публікації
Примітки
Джерела
|