Васильєв Федір Олександрович

Васильєв Федір Олександрович
рос. Васильев Фёдор Александрович
портет Федора Васильєва роботи Івана Крамського. 1871. Третьяковська галерея
Народження	10 (22) лютого 1850[1]  Гатчина, Царськосільский повіт^d, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Смерть	24 вересня (6 жовтня) 1873[1]  (23 роки)
	Ялта, Таврійська губернія, Російська імперія (туберкульоз )
Поховання	Полікурівський меморіал
Країна	Російська імперія
Жанр	пейзаж
Навчання	Петербурзька академія мистецтв
Діяльність	художник
Твори	Мокрий луг  і У Кримських горах
Роботи в колекції	Фінська національна галерея , Російський музей , Третьяковська галерея , Національна галерея Вірменії , Саратовський художній музей імені Радищева , Азербайджанський державний музей мистецтв імені Рустама Мустафаєва , Національний художній музей Білорусі , Самарський обласний художній музей , Національний музей «Київська картинна галерея» , Vyatskiy Art Museum^d , Іркутський обласний художній музей , Краснодарський крайовий художній музей імені Ф. Я. Коваленка , Нижньогородський державний художній музей^d , Одеський національний художній музей , Державний музей мистецтв Узбекистану , Тульський обласний художній музей , Пензенська обласна картинна галерея імені К. А. Савицького , Пермська державна художня галерея , Астраханська картинна галерея імені П. М. Догадіна , Воронезький обласний художній музей імені І. М. Крамського , Тамбовська картинна галерея , Таганрозький художній музей , Far Eastern Art Museum^d , Ivanovo Regional Art Museum^d , Омський обласний музей образотворчих мистецтв імені М. О. Врубеля , Державний Літературний музей , Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан , Смоленський художній музей , Липецький обласний краєзнавчий музей , Krasnoyarsk State Surikov Art Museum^d , Ульяновський обласний художній музей , Курська державна картинна галерея імені Олександра Дейнеки , Севастопольський художній музей імені Михайла Крошицького , North Ossetian State Art Museum named after M. S. Tuganov^d , Новосибірський державний художній музей , Kostroma Historical and Architectural Museum-Reserve^d , House-museum of Golikov, Palekh^d , Tchaikovsky Art Gallery^d , Museum Complex of I. Ya. Slovtsov^d , Yaroshenko Memorial Estate Museum^d  і Pskov Museum-Reserve^d
Васильєв Федір Олександрович у Вікісховищі

Фе́дір Олекса́ндрович Васи́льєв (рос. Фёдор Александрович Васильев; 10 [22] лютого 1850(18500222), Гатчина, Російська імперія — 24 вересня [6 жовтня] 1873, Ялта) — російський живописець-пейзажист.

Біографія

Народився 10 [22] лютого 1850(18500222) року в місті Гатчині (нині Ленінградська область, Росія) в сім'ї дрібного поштового чиновника[2]. З раннього дитинства проявляв здібності і інтерес до малювання. Протягом 1865—1867 років навчався у Малювальній школі Товариства заохочення мистецтв в Петербурзі, одночасно суміщав заняття в школі вечорами з роботою у реставратора з Петербурзької академії мистецтв Петра Соколова. До закінчення навчання Васильєв увійшов в середовище відомих художників, особливо зближувався з Іваном Крамським і Іваном Шишкіним, з яким згодом навіть поріднився.

Мешкав в основному в Санкт-Петербурзі. Здійснив поїздки у 1867 році разом з Іваном Шишкіним на острів Валаам, де виконав низку замальовок та етюдів острова; у 1869 році — у село Знаменське Тамбовської губернії і село Хотінь Харківської губернії. У 1870 році разом з художниками Іллею Рєпіним і Євгеном Макаровим подорожував Волгою, де виконав численні замальовки (частина зберігається у Державному Російському музеї і Державній Третьяковській галереї), етюди[3].

Взимку 1870 року сильно простудився, у нього виявився туберкульоз. За пропозицією графа Павла Строганова провів літо 1871 року в його маєтках в Харківській і Воронізькій губерніях, але так і не вилікувався. Товариство заохочення мистецтв дало йому засоби для поїздки до Криму. Ще до від'їзду був зарахований учнем добровольцем Петербурзької академії мистецтв і отримав звання художника першого ступеню з умовою витримати іспит з наукового курсу.

Протягом 1871—1873 років мешкав і працював у Криму. 1873 року отримав від Академії мистецтв звання почесного вільного общника[3]. Помер від сухот в Ялті 24 вересня [6 жовтня] 1873 року. Могила знаходиться в Ялті на Полікурівському меморіалі. 1879 року на могилі встановлений пам'ятник. У 1963 році, до 90-х роковин зі дня смерті художника, пам'ятник замінили новим (скульптор — Лідія Ушакова, архітектор — М. Санич) — бронзове погруддя митця (не збереглося) на високому трапецієподібному п'єдесталі із діориту. На п'єдесталі — рельєфне зображення палітри[4].

Творчість

Працював у галузі станкового живопису. Написав пейзажі:

• «Сільський двір» (1867, Державний Російський музей);
• «У церковній огорожі» (1867, Державний Російський музей);
• «Пейзаж. Парголово» (1868, Саратовський художній музей);
• «Сільська вулиця» (1868, Третьяковська галерея);
• «Повернення стада» (1868, Третьяковська галерея);
• «Після грози» (1869, Третьяковська галерея);
• «Літній спекотний день» (1869, Третьяковська галерея);
• «Після дощу» (1869, Третьяковська галерея);
• «Пейзаж із коровою» (1869, Державний Російський музей);
• «Осінь» (1869, Національний музей «Київська картинна галерея»);
• «Пейзаж із хатинами» (1869);
• «Захід на ставку» (Третьяковська галерея);
• «Зоря в Петербурзі» (Державний Російський музей);
• «Після дощу» (Державний Російський музей);
• «Перед грозою» (Нижньогородський художній музей);
• «Перед дощем» (1869, Третьяковська галерея);
• «Ілюмінація в Петербурзі» (1869, Третьяковська галерея);
• «Дорога в березовому лісі» (Третьяковська галерея, не закінчено);

твори за матеріалами поїздки Волгою

• «Вид на Волзі. Баржі» (1870, Державний Російський музей);
• «Бухта» (1871, Третьяковська галерея);
• «Волзькі лагуни» (Третьяковська галерея, не закінчено);
• «Селянська сім'я у баркасі»;
• «Відлига» (1871, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1871 рік; повтор — Державний Російський музей);

роботи виконані в Криму

• «Мокрий луг» (1872, Третьяковська галерея);
• «Покинутий млин» (1872—1873, Третьяковська галерея, сепія — Державний Російський музей, не закінчена);
• «Ериклік» (1872);
• «Пейзаж. Осінь»/«Болото в лісі. Осінь» (Державний Російський музей, не закінчена);
• «У Криму. Після дощу» (Третьяковська галерея);
• «Дорога в Криму»;
• «Біля джерела»;
• «Вечір в Криму» (Третьяковська галерея);
• «Прибій хвиль» (Третьяковська галерея);
• «Зима в Криму» (Пермська державна художня галерея);
• «У Кримських горах» (1873, Третьяковська галерея; премія Товариства заохочення мистецтв за 1873 рік).

«Болото в лісі»	«Тополі»	«Хмари»	«Біля Церкви»	«Відлига»	«Мокрий луг»	«У Кримських горах»

Також відомий автопортрет, який зберігається у Третьяковській галереї[3].

Крім живописних творів спадщина художника включає також безліч малюнків і акварелей (три альбоми його малюнків зберігаються в Державному Російському музеї, окремі малюнки — в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї та інших музеях.

Роботи художника експонувалися на виставці у Лондоні у 1872 році, всесвітній виставці у Парижі у 1878 році та інших. Виставки його творів відбулися в 1874 і 1899 роках у Санкт-Петербурзі.

Вшанування

Ювілейна монета.

Погруддя в Ялті.

• Два портрети художника написав Іван Крамськой (обидва — 1871, Третьяковська галерея)[3];
• У 1960 році, до 110-річчя з дня народження митця, в Ялті на вулиці Київській в районі будинків № 10, 12 на прямокутному постаменті із діориту встановлене бронзове погруддя художника (скульптор Микола Савицький, архітектор Петро Старіков)[5], також у місті на його честь названа вулиця;
• У 1975 році Пошта СРСР випустила серію поштових марок із репродукціями картин Федора Васильєва та портретом художника роботи Івана Крамського;
• У місті Гатчині встановлена бронзова меморіальна дошка з барельєфом художника[2];
• До 150-річчя із дня народження художника 22 лютого 2000 року Банк Росії випустив ювілейну монету «Федор Васильев» номіналом 2 рублі у серії «Видатні особистості Росії» на якій зображений портрет художника і фрагмент картини «Відлига».

Примітки

1. RKDartists
   d:Track:Q17299517
2. О художнике Федоре Александровиче Васильеве / Исторический журнал «Гатчина сквозь столетия». [Архівовано 3 вересня 2009 у Wayback Machine.](рос.)
3. Художники народов СССР, 1972, с. 192, Т. 2..
4. П. М. Калугин. Могила Васильева Ф. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 48—49. ISBN 978-966-8325-87-8 (рос.)
5. П. М. Калугин. Памятник Васильеву Ф. А. // Памятники российским деятелям истории и культуры в Украине. Каталог-справочник. Киев. 2008. С. 53. ISBN 978-966-8325-87-8 (рос.)

Література

• Васильєв Федір Олександрович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1966. — Т. 1 : А — Кабарга. — С. 279.;
• Васильев Федор Александрович // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).;
• Васильев, Фёдор Александрович // Искусство стран и народов мира. Краткая художествення энциклопедия. — Москва : «Советская энциклопедия», 1971. — Т. 3 (Молд. ССР — РСФСР). — С. 652. (рос.);
• Васильев, Федор Александрович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. — Москва : «Искусство», 1972. — Т. 2 (Бойченко—Геонджиан). — С. 192. (рос.);
• Васильєв Федір Олександрович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1978. — Т. 2 : Боронування — Гергелі. — 542, [2] с., [30] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• Васильев Фёдор Александрович // Популярная художественная энциклопедия / В. М. Полевой. — Москва : Советская энциклопедия, 1986. — Т. А—М. — С. 116. (рос.);
• М. В. Адамчик. Васильев, Фёдор Александрович // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 великих мастеров / В. Н. Волкова. — Минск : Харвест, 2007. — С. 63—64. — ISBN 978-985-16-0896-2. (рос.)

Біографії   Живопис   Крим